Голоси стійкості: рефлексії українських соціальних працівників у час війни

Abstract

Ця стаття зосереджується на викликах та адаптаціях, з якими зіткнулися соціальні працівники в Україні у відповідь на повномасштабне російське вторгнення, що розпочалося у лютому 2022 року. Використовуючи наративний дизайн дослідження, стаття аналізує напівструктуровані інтерв'ю з 12 соціальними працівниками з різних регіонів України, проведені протягом лютого-березня 2024 року. Ці інтерв'ю мали на меті зібрати глибинні персональні спогади та досвід, пов'язаний з впливом війни на практику соціальної роботи. Під час аналізу отриманої інформації виокремлено три ключові теми: (1) реакція на початок повномасштабного вторгнення, дії соціальних працівників; (2) виявлення стійкості працівників соціальних закладів в умовах війни; (3) уроки та перспективи. Проведені інтерв’ю засвідчили, що в умовах війни, соціальні працівники стикаються з небувалими труднощами, включаючи втрату документів клієнтами під час евакуації, збільшення кількості вразливих осіб, а також ризик для власного життя та здоров'я. Незважаючи на це, вони демонструють надзвичайну відданість своїй місії, адаптуючись до змінних обставин і продовжуючи надавати необхідну підтримку та допомогу. Стаття аналізує, як військовий конфлікт впливає на практику соціальної роботи, висвітлюючи інноваційні підходи та стратегії адаптації. Особлива увага приділяється необхідності розробки стандартизованих процедур для діяльності в кризових ситуаціях, важливості міжнародного співробітництва та обміну досвідом, а також ролі технологій у підтримці ефективної соціальної роботи. З огляду на загальну ситуацію, стаття пропонує рекомендації щодо подальшого розвитку та зміцнення системи соціальної роботи в Україні. Зокрема, акцентується на необхідності підготовки соціальних працівників до роботи в умовах війни, включаючи навчання технікам самодопомоги та самовідновлення, залучення громад до взаємодопомоги та підтримки, а також на важливості оптимістичної надії та віри у майбутнє як критичних компонентів резильєнтності.

This article focuses on the challenges and adaptations faced by social workers in Ukraine in response to the full-scale Russian invasion that began in February 2022. Employing a narrative research design, the article analyzes semi-structured interviews with 12 social workers from various regions of Ukraine, conducted during February-March 2024. These interviews aimed to collect in-depth personal recollections and experiences related to the impact of the war on social work practice. From the analysis of the gathered information, three key themes were identified: (1) reactions to the onset of the full-scale invasion and actions of social workers; (2) the manifestation of resilience by social institution workers in wartime; (3) lessons and prospects. The interviews revealed that, in wartime conditions, social workers face unprecedented difficulties, including the loss of documents by clients during evacuation, an increase in the number of vulnerable individuals, and risks to their own lives and health. Despite this, they demonstrate remarkable dedication to their mission, adapting to changing circumstances and continuing to provide essential support and assistance. The article examines how the military conflict affects the practice of social work, highlighting innovative approaches and adaptation strategies. Special attention is given to the need for developing standardized procedures for crisis situations, the importance of international cooperation and experience exchange, and the role of technology in supporting effective social work. Given the overall situation, the article offers recommendations for the further development and strengthening of the social work system in Ukraine. In particular, it emphasizes the necessity of preparing social workers for wartime conditions, including training in self-help and self-recovery techniques, engaging communities in mutual support, and the importance of optimistic hope and faith in the future as critical components of resilience.