MEDIA PSYCHOLOGY IN CONTEMPOPARYENGLISH MEDIA DISCOURSE

Abstract

Media psychology is a study of human behavior, feelings, thoughts and ideas that are influenced by media. This branch of psychology, that considers personality in the context of interaction with modern means of communication, researches the constantly developing relationship between people and the media from a psychological point of view. The research has been carried out with the aim to prove that media psychology is a tool of linguistic representation of emotion in media discourse. This suggests an examination of how psychological principles apply to the study and analysis of language in the modern media context. The article also aims to reveal the linguistic features of positioning the subjects of discourse in the situation of risk and to formulate the principles of ecological representation of potentially traumatic information in the English-language media discourse. The focus has been placed on the issues that affect people’s ability to resist negative effects of media. The research is grounded in an integrated approach, which involves contextual analysis of English media discourse and considers both generation and reception contexts. It also highlights a psychological perspective, exploring its impact on individual consciousness, studying the mechanisms of discourse generation and perception, and emphasizing its individual and personalized aspects. The article examines diverse communicative goals in the context of media psychology, particularly highlighting how media influences our understanding and actions during crises or traumatic events. The communicative intentions could perform different functions through language. For instance, informative intention seeks to educate, while expressive intention evokes emotional responses. Persuasive intention aims to sway beliefs or behaviors, directive intention guides or instructs, and performative intention fosters a change through speech. The authors emphasize the crucial role of grasping these communicative intentions in order to prove ethical media discourse. The further in-depth interdisciplinary research on the interactions between media discourse and people’s psychology is suggested to foster better understanding and and the ability to manage media impact on society.

Медіапсихологія – це дослідження людської поведінки, почуттів та думок, на які впливають засоби масової комунікації. Це галузь психології, яка розглядає особистість у контексті взаємодії із сучасними засобами комунікації, досліджує з психологічного погляду стосунки між людьми та ЗМІ, що постійно розвиваються. Дослідження проведено з метою довести, що медіапсихологія є інструментом мовної репрезентації емоцій у медіадискурсі. Автори прагнуть перевірити, як психологічні принципи застосовуються до вивчення та аналізу мови в сучасному медіаконтексті. У даному дослідженні зроблено спробу розкрити лінгвістичні особливості позиціонування суб’єктів дискурсивної діяльності у предметній ситуації ризику та сформулювати принципи екологічного подання потенційно травматичної інформації на матеріалі англомовного медіадискурсу. Основну увагу зосереджено на проблемах, які впливають на здатність людей протистояти негативному впливу ЗМІ. Теоретичним підґрунтям дослідження став інтегрований підхід: контекстуальний аналіз медіадискурсу, у якому враховуються контексти породження дискурсу та рецепції, та психологічний підхід, який вивчає вплив на свідомість індивідуума, розглядає механізми породження та сприйняття медіадискурсу та акцентує увагу на його індивідуальній природі та персоніфікації. У статті розглядаються різноманітні комунікативні цілі в контексті медіапсихології, зокрема підкреслюється, як медіа впливають на наше розуміння та дії під час криз або травматичних подій. За допомогою мови комунікативні наміри можуть сприяти виконанню різних функцій. Наприклад, інформативна інтенція спрямована на навчання, тоді як експресивна інтенція викликає емоційні реакції. Інтенція переконання має на меті вплинути на поведінку, директивна інтенція спрямовує чи інструктує, а перформативна спонукає до змін. Автори підкреслюють важливість розуміння цих комунікативних намірів для сприяння створенню етичного медіадискурсу. Пропонується подальше поглиблене міждисциплінарне дослідження взаємодій між медіадискурсом і психологією споживачів медіадискурсу задля розширення можливостей краще розуміти та керувати впливом медіа на суспільство.