Теоретичні засади антропологічного підходу в літературознавстві

Abstract

У статті розглянуто теоретичні засади літературознавчої антропології та її значення для аналізу літературних текстів. Зазначено, що літературознавча антропологія виникає унаслідок намагання зрозуміти людину з антропологічного, літературного, філософського, етнографічного, культурологічного поглядів; методологічні перспективи, які використовує літературознавча антропологія для кращого розуміння літературних текстів, випливають саме з «людинознавства», оскільки визнання людини унікальною істотою, яка здатна створювати власний світ, лежить в основі антропологічної теорії. Виходячи з аналізу праць українських та зарубіжних дослідників, літературознавча антропологія трактується як одна з можливих методологічних перспектив чи один із можливих варіантів інтерпретації художніх тестів. У літературній антропології поєднуються два різні аргументаційні напрями, оскільки, з одного боку, більша увага приділяється знанню про людину, а з іншого – відображенню людини в літературі. Керуючись переконанням, що літературознавство існує для літератури, а не навпаки, йдеться скоріше про пропозиції інтерпретації, ніж про створення і захист теоретичних позицій як самоціль. Зауважено, що література є подвійно значущою з антропологічного погляду: вона зображує людину, розглядає її та естетично впорядковує, оформлює ставлення людини до світу. Щоб осмислити це в літературознавчій антропології, потрібний не так «метод» у строгому розумінні цього слова, як поєднання літературних, науково-історичних, науково-теоретичних, а також рецептивних і герменевтичних підходів. Передбачаючи індивідуально-людський, гуманістичний погляд на тексти художньої словесності, літературознавча антропологія тим самим ставить нову призму їх дослідження. Визнання у художньому тексті першопланової ролі людини є імпульсом не лише для кількісної переоцінки цінностей, а й для переосмислення феномену самої людини. Через антропологічний принцип літературознавча наука намагається пояснити людину і навколишній світ, зрозуміти людину як творця культури та історії, а роль літератури полягає у тому, щоб дати людині «інше» знання про себе, бути коментарем її культурного та історичного розвитку.

The article deals with the theoretical foundations of literary anthropology and its significance for the analysis of literary texts. It is noted that literary anthropology arises as a result of an attempt to understand a person from anthropological, literary, philosophical, ethnographic, and cultural points of view; the methodological perspectives used by literary anthropology for a better understanding of literary texts derive precisely from “human studies” since the recognition of a person as a unique being who is capable of creating his world is the basis of anthropological theory. Based on the analysis of the works of Ukrainian and foreign researchers, literary anthropology is interpreted as one of the possible methodological perspectives or one of the possible options for interpreting artistic tests. In literary anthropology, two different argumentative directions are combined, since, on the one hand, more attention is paid to knowledge about man, and on the other hand, to the reflection of man in literature. Guided by the conviction that literary studies exists for literature, and not the other way around, it is more about proposals for interpretation than about the creation and defense of theoretical positions as an end in itself. It is noted that literature is doubly significant from an anthropological point of view: it depicts a person, examines him and aesthetically organizes, forms a person’s attitude to the world. To make sense of this in literary anthropology, what is needed is not so much a «method» in the strict sense of the word, as a combination of literary, scientific-historical, scientific-theoretical, as well as receptive and hermeneutic approaches. Anticipating an individual-human, humanistic view of literary texts, literary anthropology thereby sets a new prism for their research. Recognition of the primary role of a person in an artistic text is an impulse not only for a quantitative reassessment of values but also for a rethinking of the phenomenon of the person himself. Through the anthropological principle, literary science tries to explain man and the surrounding world, to understand man as a creator of culture and history, and the role of literature is to give man «different» knowledge about himself, to be a commentary on his cultural and historical development.