Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32389
Title: Модифікація архетипу матері у модерністичній прозі О. Кобилянської, М. Коцюбинського, М. Яцківа
Other Titles: MODIFICATION OF ARCHETYPE MOTHER IN MODERNISTIC PROSE OF О. KOBYLIANSKA, M. KOTSIUBYNSKY AND M. YATSKIV
Authors: Кушнір, Оксана Василівна
Решетуха, Тетяна Василівна
Лабащук, Оксана Василівна
Bibliographic description (Ukraine): Кушнір О., Решетуха Т., Лабащук О. Модифікація архетипу матері у модерністичній прозі О. Кобилянської, М. Коцюбинського, М. Яцківа // Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : Гельветика, 2024. Вип. 57. С. 39-50. DOI https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-4
Issue Date: 2024
Publisher: Гельветика
Keywords: архетип
архетип Матері
образ матері
модернізм
українська проза
archetype
the archetype Mother
the image of mother
modernism
Ukrainian prose
Abstract: У статті досліджено модифікацію архетипу Матері в українській прозі в контексті розвитку модернізму як літературної течії на межі XIX–XX ст. Обґрунтовано, що творчість українських прозаїків О. Кобилянської, М. Коцюбинського, М. Яцківа розвивалася у зв’язку з найновішими загальноєвропейськими естетичними та філософськими інтенціями епохи, засвідчила зміну парадигми світобачення, мистецьких орієнтирів, що вплинули на подальший розвиток усієї національної культури. З’ясовано, що український модернізм, з одного боку, опирався на національну культурну традицію, з іншого – пропагував переосмислення патріархальних цінностей; визначено, що образний світ творців українського модерністичного мистецтва відповідає цим двом тенденціям. У цьому руслі проаналізовано переосмислення архетипу Матері, який є одним із фундаментальних концептів української ментальності. У творах О. Кобилянської, М. Коцюбинського, М. Яцківа під час висвітлення образу матері частково збережена певна спадковість художньої традиції його зображення, але все більше простежується прагнення письменників зануритися у царину людської психіки, віднайти духовне начало індивідуального характеру. Автори інтерпретують архетип Матері бінарно: як постать люблячої, терпеливої і всепрощаючої матері та протилежний йому – злої мачухи чи свекрухи. Простежено, що в художньому світі українських модерністів переважає надмірна гіперболізація символу материнського почуття, утілена в образі страдниці (рідної матері, бабусі, тітки, дядини чи іншої жінки), котра уособлює міфологему жертовного самозречення заради майбутнього щастя дітей, часто унеможливлюючи становлення їхньої особистості. Тому виокремлено спроби авторів минулого порубіжжя століть відтворити згубний вплив власницького материнського інстинкту на долю дітей, обґрунтовано це тенденцією до руйнування патріархальних стереотипів та проголошенням ідеї вільної особистості, яка бунтує проти узаконених традицією родинних норм, має свободу вибору і сама творить свою долю. Зроблено висновок щодо переосмислення українськими прозаїками патріархальних уявлень про сакральне служіння матері, новітню інтерпретацію ними естетичного потенціалу архетипу Матері.
The article studies the modification of the archetype Mother in Ukrainian prose within the context of the development of modernism as a literary movement at the turn of the 19th and 20th centuries. It argues that the works of Ukrainian prose writers such as O. Kobylianska, M. Kotsiubynsky, and M. Yatskiv evolved in connection with the period's latest pan-European aesthetic and philosophical intentions. It signified a shift in the worldview and artistic orientation paradigm that influenced the further development of the entire national culture. It was identified that the Ukrainian modernist movement, on the one hand, was based on the national cultural tradition, and on the other hand, promoted a rethinking of patriarchal values. It was also determined that the imaginative world of Ukrainian modernist artists meets both of the tendencies. This article specifically analyses the reinterpretation of the archetype Mother, a fundamental concept in Ukrainian mentality. Depiction of the image of a mother in the works of O. Kobylianska, M. Kotsiubynsky, and M. Yatskiv retains certain hereditary aspects of artistic tradition. The writer desires to delve into the realm of human psychology and discover the spiritual essence of individual character. The writers interpret the archetype Mother dichotomously: as the figure of a loving, patient, and forgiving mother, and its opposite – an evil stepmother or mother-in-law. It is observed that in the artistic world of Ukrainian modernists an exaggerated hyperbolization of the symbol of maternal sentiment embodied in the image of the suffering woman (mother, grandmother, aunt, uncle, or another female figure) is dominated. This figure symbolizes the mythologeme of sacrificial self-denial for the sake of children's future happiness, often hindering the development of their personalities. Therefore, the article highlights the attempts by writers from the turn of the century to recreate the harmful influence of possessive maternal instinct on the fate of children. It is based on the tendency to destroy patriarchal stereotypes and proclaim the idea of a free individual who rebels against family norms legitimised by traditions, has freedom of choice, and shapes their own destiny. The results of the article prove that Ukrainian prose writers have reinterpreted patriarchal notions of the sacred service of the mother, offering a contemporary interpretation of the aesthetic potential of the archetype Mother.
URI: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32389
ISSN: 2307-1222
Appears in Collections:Studia Methodologica. Вип. 57

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
KUSHNIR.pdf347,83 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.