Формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів медичних коледжів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Abstract

Роботу присвячено вивченню теоретичних, методичних і практичних аспектів формування у студентів медичних коледжів професійно-мовленнєвої компетентності у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Визначено «професійну компетентність фахівця медичної галузі» як сукупність базових і спеціальних компетентностей, володіння якими є обов’язковим для виконання ефективної професійної діяльності медика. Проаналізовано наукову дефініцію «професійна компетентність» з позиції системно-інтегративного, особистісно-діяльнісного, компетентнісного підходів. Встановлено, що викладання дисциплін гуманітарного циклу є професійно спрямованим, сприяє вдосконаленню практичного володіння рідною мовою, підвищенню мовленнєвої культури у майбутніх фахівців спеціальності 223 Медсестринство. Проведено аналіз освітніх програм професійної підготовки фахових молодших бакалаврів таких закладів фахової передвищої освіти, як-от: Фахового медичного коледжу КЗВО «Рівненська медична академія»; ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради й ВП «Дубенський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, який дав змогу з’ясувати, що серед гуманітарних дисциплін, спрямованих на формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів медичного коледжу, є «Українська мова», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Українська література», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», «Зарубіжна література». Теми, представлені в гуманітарних дисциплінах, мають лише опосередкований вплив на формування належного рівня професійно-мовленнєвої компетентності студентів фахових медичних коледжів, тому потребують суттєвого вдосконалення. Натомість встановлено, що дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» містить значний потенціал для формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів-медиків. Схарактеризовано змістову сутність термінів, які корелюють з «професійно-мовленнєвою компетентністю» («комунікативна компетенція», «комунікативна компетентність», «професійна компетентність», «мовленнєва компетентність», «мовна компетентність»). З’ясовано, що професійно-мовленнєва компетентність є комплексною характеристикою особистості, яка виступає однією з основних складових професійної компетентності студентів медичних коледжів, що містить фундаментальні й специфічні знання, практичні вміння, особистісні й професійні якості. Визначено професійно-мовленнєву компетентність студента-медика, як інтегративну властивість особистості, що охоплює сукупність знань, умінь і навичок, які забезпечують регулювання мовної діяльності майбутнього фахівця медичної галузі у процесі вирішення професійних завдань. Виокремлено компоненти комунікативної компетентності: мотиваційний, когнітивно-практичний та емотивний. Показниками мотиваційного компоненту виступає прагнення студентів-медиків до актуалізації своїх мовленнєвих можливостей і наявність внутрішньої мотивації до якісного оволодіння українською мовою за професійним спрямуванням. Показниками когнітивно-практичного компоненту обрано володіння мовними нормами, термінами, лексичним матеріалом медичної галузі; сформованість умінь, пов’язаних із комунікуванням студента-медика; наявність умінь, пов’язаних із поведінковим аспектом – моделювати ситуації, характерні для майбутньої професії медика. Показниками емотивного компоненту виступає наявність емпатії, рефлексії та емоційної саморегуляції. На підставі виокремлених компонентів визначено високий, середній та низький рівні сформованості професійно-мовленнєвої компетентності студентів-медиків закладів фахової передвищої освіти у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Визначено організаційно-педагогічні умови, як взаємопов’язану сукупність заходів, що здійснюються в освітньому процесі для досягнення студентами вищого рівня сформованості певної компетентності. Виокремлено комплекс організаційно-педагогічних умов, що сприяють формуванню професійно-мовленнєвої компетентності студентів фахового медичного коледжу: 1) використання активних форм і методів навчання, що формують систему знань про професійне спілкування, комунікативну діяльність, професійно-мовленнєву компетентність; 2) застосування педагогічного моніторингу та самомоніторингу для отримання об’єктивної інформації про результативність здійснюваного процесу та його оперативну корекцію; 3) створення емоційно-сприятливої атмосфери на заняттях з гуманітарних дисциплін. Розроблено модель формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів фахових медичних коледжів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, що представлена комплексом взаємопов’язаних між собою блоків – змістово-цільового, операційно-діяльнісного й результативно-оціночного. У змістово-цільовому блоці представлено соціальне замовлення, мету і теоретико-методологічну основу (підходи (компетентнісний; особистісно орієнтований; системно-інтегративний; діяльнісний); дидактичні принципи (науковості; систематичності та послідовності навчання; свідомості й активності; наочності; міцності; доступності; міжкультурної взаємодії; професійної компетентності викладача) й специфічні принципи (міжпредметної координації; професійної спрямованості навчання; інтеграції розумових і комунікативних компетенцій; «єдиного мовного поля»; професіоналізації, педагогізації)). Операційно-діяльнісний блок акцентований на систематизації конкретного методичного наповнення процесу навчання та охоплює обґрунтуванні організаційно-педагогічні умови, методи, форми реалізації процесу формування професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців медичної галузі, а також дисципліни гуманітарного циклу. Результативно-оціночний блок представлений компонентами (мотиваційний, когнітивно-практичний, емотивний), рівнями (високий, середній, низький) і результатом – високим/ середнім рівнем сформованості професійно-мовленнєвої компетентності. З метою формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів фахових медичних коледжів було вдосконалено освітній процес шляхом оптимізації викладання таких гуманітарних дисциплін, як-от: «Українська мова», «Українська мова (за професійним спрямуванням)» за допомогою використання активних методів навчання. Встановлено, що активне навчання дає змогу створювати позитивну соціально-психологічну атмосферу вільного спілкування на заняттях, тим самим покращуючи мікроклімат групи, що в цілому сприяє формуванню професійно-мовленнєвої компетентності студентів-медиків. Серед значної кількості активних методів навчання перевага була надана рольовим і діловим іграм, діалогам, кейс-методу та ігровому проєктуванню. Під час позанавчальної роботи зі студентами-медиками було проведено авторський тренінг «Професійна комунікація. Комфортне спілкування», який у методичному контексті був розрахований на чотири дні та передбачав активне використання ігор, дискусій, інтерактивних вправ, методу мозкового штурму, самопрезентацій, та ведення щоденника тренінгу тощо. Для досягнення якісних і кількісних змін на етапі формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів фахових медичних коледжів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін було організовано дослідно-експериментальну перевірку, що охоплювала констатувальний і формувальний етапи. У ході експерименту з’ясовано початковий і кінцевий стан сформованості означеної компетентності; експериментально перевірено ефективність розробленої моделі й організаційно-педагогічних умов; проведено якісний і кількісний аналізи отриманих результатів. У рамках методології нашого дослідження було розроблено конкретний діагностичний інструментарій, що дав змогу дослідити стан сформованості всіх компонентів професійно-мовленнєвої компетентності студентів-медиків у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Отримані результати констатувального етапу експерименту засвідчили незадовільний стан сформованості професійно-мовленнєвої компетентності у майбутніх медичних фахівців спеціальності 223 Медсестринство та підтвердили наше припущення про те, що підвищувати рівень цієї компетентності можна шляхом моделювання та реалізації в освітньому процесі визначених організаційно-педагогічних умов. Отримані результати контрольного зрізу експерименту показали, що рівень сформованості професійно-мовленнєвої компетентності студентів експериментальних груп фахових медичних коледжів став вищим, ніж у студентів контрольних груп. Застосування методів математичної статистики дало підставу стверджувати про ефективність розробленої моделі й виокремлених організаційно-педагогічних умов формування професійно-мовленнєвої компетентності. За допомогою методів математичної статистики доведено вірогідність і достовірність отриманих результатів. Дослідження має теоретичну значущість для подальшого вивчення та розв’язання проблеми формування професійно-мовленнєвої компетентності під час організації освітнього процесу майбутніх медичних працівників з гуманітарних дисциплін («Українська мова», «Українська мова (за професійним спрямуванням)») та зможуть використовуватися викладачами для вдосконалення професійної підготовки молодших фахових бакалаврів. Матеріали дослідження можуть бути використані науковцями, фахівцями закладів освіти при підготовці навчальних курсів та для вдосконалення практичної діяльності з формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів-медиків у процесі професійної підготовки у закладах фахової передвищої освіти. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці практичного інструментарію для діагностики професійно-мовленнєвої компетентності студентів медичних коледжів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін; розробці авторського тренінгу «Професійна комунікація. Комфортне спілкування», спрямованого на формування у студентів-медиків професійно-мовленнєвої компетентності; підготовці навчально-методичних рекомендацій «Методичні та практичні основи формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів медичних коледжів: практичний порадник». Результати дослідження можуть бути використані у фаховій передвищій, професійній та післядипломній підготовці фахівців медичної галузі, для розробки програм теоретичної й практичної підготовки майбутніх фахівців спеціальності 223 Медсестринство. Основні положення, узагальнення та висновки можуть бути використані для написання монографій, підручників, навчально-методичних посібників, виконання магістерських, бакалаврських і курсових робіт. Проведене дослідження має завершений характер, однак не вичерпує всіх аспектів формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів медичних коледжів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Перспективи подальших напрацювань будуть зосереджені на вивченні можливостей поєднання інтерактивних та релаксаційних тренінгових технологій і технік під час формування означеної компетентності.

The work is devoted to the study of theoretical, methodical and practical aspects of the formation of medical college students’ professional speech competence in the studying process of humanitarian disciplines. “Professional competence of a medical specialist” is defined as a set of basic and special competences. Their posession is mandatory for the doctor’s effective professional activity. It was analyzed the scientific definition of “professional competence” from the standpoint of system-integrative, personal-activity, competence approaches. It was established that the teaching of disciplines of the humanitarian cycle is professionally oriented. It contributes to the improvement of practical mastery of the native language. It also improves speech culture among future specialists in the medical field. It was carried out the analysis of educational programs of professional training of professional junior bachelors of such institutions of professional advanced education, such as: Professional Medical College of CHEI “Rivnen Medical Academy”; SS “Rokytniv Specialized Medical College” CHEI “Rivnen Medical Academy” and the separate subdivision of the Duben Professional Medical College CHEI “Rivnen Medical Academy” of Rivne Regional Council. It made it possible to find out that among the humanitarian disciplines aimed at the formation of medical college students’ professional speech competence. There are “Ukrainian language", “Ukrainian language for professional purpose”, “Ukrainian literature”, “Foreign language (for professional purpose)”, “Foreign literature”. Topics presented in humanitarian disciplines) have only an indirect effect on the formation of the appropriate level of professional speech competence of specialized medical colleges’ students. Therefore they need significant improvement. The discipline “Ukrainian language (by professional orientation)” contains significant potential for the formation of medical students’ professional speech competence. It is characterized the content essence of terms correlated with “professional-speech competence” (“communicative competence”, “communicative competence”, “professional competence”, “speech competence”, “language competence”). It has been established that professional speech competence is a complex personality characteristic that is one of the main components of the professional competence of medical college students. It includes fundamental and specific knowledge, practical skills, personal and professional qualities. The professional speech competence of a medical student is defined as an integrative property of the individual. It includes a set of knowledge, abilities and skills. They ensure the regulation of the language activity of the future specialist in the medical field in the process of professional tasks’ solving. There are distinguished the components of communicative competence: motivational, cognitive-practical and emotional. Indicators of the motivational component are the desire of medical students to actualize their speaking abilities. It also demonstrates the presence of internal motivation to master the Ukrainian language professionally. The indicators of the cognitive-practical component are the mastery of language norms, terms, lexical material of the medical field; the formation of the medical student’s communication skills; the presence of skills related to the behavioral aspect – to model situations typical for the future medical profession. The indicators of the emotional component are the presence of empathy, reflection and emotional self-regulation. On the basis of the selected components, there are determined the high, medium and low levels of formation of the professional speech competence of medical students of professional higher educational institutions in the studying process of humanitarian disciplines. There are defined organizational and pedagogical conditions as an interconnected set of activities. These activities were carried out in the educational process for students to achieve a higher level of the formation of a certain competence. It is singled out the complex of organizational and pedagogical conditions that contribute to the formation of professional speech competence of a specialized medical college’s students: 1) the use of active forms and methods of learning that form a system of knowledge about professional communication, communicative activity, professional speech competence; 2) the use of pedagogical monitoring and self-monitoring to obtain objective information about the effectiveness of the implemented process and its prompt correction; 3) creation of an emotionally favorable atmosphere in humanities classes. It has been developed a model of the formation of professional speech competence of specialized medical colleges’ students in the studying process of humanitarian disciplines. It is represented by a complex of interconnected blocks - content-target, operational-activity, and result-evaluation. The content-target block presents the social order, goal and theoretical-methodological approaches (competence-based; person-oriented; system-integrative; activity-based); didactic (scientific; systematic and sequence of training; awareness and activity; visibility; strength; accessibility; intercultural interaction; professional competence of the teacher) and specific (interdisciplinary coordination; professional focus of training; integration of mental and communicative competences; “unified language field”; professionalization, pedagogy) principles, as well as the mechanism of formation of the specified competence. The operational block is focused on the systematization of the specific methodical content of the learning process, the justification of organizational and pedagogical conditions and methods, forms of implementation of the process of forming the professional speech competence of future specialists in the medical field, disciplines of the humanitarian cycle. The result-evaluation block is represented by components (motivational, cognitive-practical, emotional), levels (high, medium, low) and the result – a high/medium level of formation of professional speech competence. In order to form the professional speech competence of students of specialized medical colleges, the educational process was improved by optimizing the teaching of such humanitarian disciplines as: “Ukrainian language”, “Ukrainian language (for professional purpose)” using active learning methods. It was established that active learning makes it possible to create a positive socio-psychological atmosphere of free communication in classes. Thereby, it is improved the group’s microclimate. In general, it contributes to the formation of professional speech competence of medical students. Among a significant number of active learning methods, preference was given to role-playing and business games, dialogues, the case method, and game design. During extracurricular work with medical students, the author’s training “Professional communication. Comfortable communication”. In the methodological context, it was calculated for four days. Also, it involved the active use of games, discussions, interactive exercises, the brainstorming method, self-presentations, and keeping a training diary, etc. In order to achieve qualitative and quantitative changes at the stage of formation of the professional speech competence of specialized medical colleges’ students in the studying process of humanitarian disciplines, it was organized a research-experimental test. It covered ascertaining and formative stages. During the experiment, it was clarified the initial and final state of the formation of the specified competence; it was experimentally tested the effectiveness of the developed model and organizational and pedagogical conditions; there were carried out the qualitative and quantitative analyzes of the obtained results. It was developed a specific diagnostic toolkit, as a part of the methodology of our research. It made it possible to investigate the state of formation of all components of the professional speech competence of medical students in the studying process of humanitarian disciplines. The obtained results of the ascertaining stage of the experiment proved the unsatisfactory state of formation of professional speech competence in future medical specialists of the specialty 223 Nursing. It confirmed our assumption that it is possible to increase the level of this competence by modeling and implementing in the educational process certain organizational and pedagogical conditions. The obtained results of the control section of the experiment showed that the level of formation of students’ professional speech competence of experimental groups of specialized medical colleges became higher than that of students of control groups. The application of the methods of mathematical statistics gave a reason to affirm the effectiveness of the developed model. It identified organizational and pedagogical conditions for the formation of professional speech competence. Using the methods of mathematical statistics, there were proven the probability and reliability of the obtained results. The study has theoretical significance for further study and solving the problem of formation of professional speech competence during the organization of the educational process of future medical workers in humanitarian disciplines (“Ukrainian language”, “Ukrainian language (for professional purpose)”). It will be able to be used by teachers for improvement professional training of junior professional bachelors. Research materials can be used by scientists, specialists of educational institutions in the preparation of training courses. It will be useful for improvement of practical activities on the formation of medical students’ professional speech competence in the process of professional training in institutions of professional advanced education. The practical significance of the research results lies in the development of a practical toolkit for diagnosing the professional speech competence of medical college students in the studying process of humanitarian disciplines; development of the author’s training “Professional communication. Comfortable communication”, aimed at the formation of professional speech competence in medical students; preparation of educational and methodological recommendations “Methodical and practical foundations of the formation of professional speech competence of medical colleges’ students: a practical advisor”. The results of the research can be used in professional pre-university, professional and post-graduate training of specialists in the medical field. It can be used to develop programs for theoretical and practical training of future specialists in the specialty 223 Nursing. The main provisions, generalizations and conclusions can be used for writing monographs, textbooks, educational and methodical manuals, and the execution of master’s, bachelor’s and course works. The conducted research has a completed character. But it does not exhaust all aspects of the formation of students’ professional speech competence of specialized medical colleges in the process of studying humanitarian disciplines. Prospects for further development will be focused on studying the possibilities of combining interactive and relaxation training technologies and techniques during the formation of the specified competence.