Концепт багатства в українському фольклорі

Abstract

У дисертації досліджено концепт «багатство» та форми його втілення в народній культурі, ритуальних практиках і повсякденному житті українців; відстежено динаміку змін у смисловому навантаженні зазначеного концепту, що відбулися під впливом сучасних соціокультурних процесів. Виявлено та описано корпус текстів повсякдення та ритуальних практик, релевантних для втілення концепту «багатство». Проведено польові дослідження методом структурованого наративного інтерв’ю, увести в науковий обіг новий і маловідомий матеріал, що є релевантним для роботи. У роботі окреслено ефективні стратегії вивчення концепту «багатство» в українській традиційній і сучасній культурі, виокремлено низку мікроконцептів, за допомогою яких реалізується концепт «багатство» в календарних, родинно-побутових та оказіональних обрядах, прослідковано характер реалізації концепту «багатство» у вербальних, акціональних та атрибутивних формах, з’ясовано динаміку змін у смисловому навантаженні концепту «багатство», які відбулися у фольклорній традиції протягом ХХ–ХХІ століть. Емпіричну базу дослідження становлять 193 наративних структурованих інтерв’ю, записаних у 2020–2023 роках на теренах Західної України, з них 117 інтерв’ю – власні записи автора дисертації; записи обрядів і обрядового фольклору, текстів неказкової прози, уміщених у публікаціях ХІХ–ХХ століття: Олени Боряк, Олекси Воропая, Степана Килимника, Валентини Борисенко, Івана Франка, Павла Чубинського, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Філарета Колесси, Тетяни Пархоменко, Опанаса Марковича, Лідії Артюх, Олександра Курочкіна, Віктора Давидюка, Михайла Шмайди, Марії Горбаль та інших. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання роботи, сформульовано об’єкт та предмет дослідження, зазначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. У першому розділі «Концепт «багатство»: історіографія та методологія дослідження» проаналізовано матеріальну базу і теоретико-методологічні засади дослідження. Встановлено, що найбільш релевантним для нашого дослідження є застосування терміну «концепт», який дає можливість різнобічно поглянути на тексти фольклору. У підрозділі «Джерельна база дослідження» з’ясовано, що зразки усної народної творчості українців, фольклору, є невід’ємним складником української культури, які відображають різноманітну інформацію про народне життя, повсякденність, традиції, вірування та сподівання. Виокоремлено збірники фольклору, які є надзвичайно цінним джерелом для нашої роботи, у яких знаходимо записи обрядів та обрядового фольклору кінця ХІХ – середини ХХ століття, що містять інформацію про багатство й добробут. Виокремлено метод, прийнятий в сучасній фольклористиці та етнологічній науці – записи фольклорного матеріалу, здійснених особисто здобувачем. Виділено основні риси такого методу, а також здійснена характеристика респондентів за місцем проживання, статтю та віком. У підрозділі «Концепт у гуманітарних дослідженнях: від лінгвістики до антропології та фольклористики» проаналізовано праці вітчизняних та зарубіжних праць дослідників на встановлення терміну «концепт». Встановлено, що вагомим для фольклористики є концептуальний підхід. Важливість такого методу визначено тим, що концепт є водночас ментальною одиницею, яка виявляється є конкретній ситуації виконання у вербальній, акціональній та атрибутивній формах. У межах другого розділу «Концепт «багатство» в календарній та родинній обрядовості українців» досліджено, що традиція забезпечення багатства в контексті календарної та родинно-побутової обрядовості зазнала значних змін, однак не згасла, а продовжує активно розвиватися. У підрозділі «Календарна обрядовість» здійснено аналіз прикладів обрядодій зимового, весняного та літньо-осіннього циклів. Встановлено, що джерелом багатства в традиційному суспільстві виступає врожай зерна та інших сільськогосподарських культур, кількість молока, яку дала худоба, яйця, які знесли кури, важливим було забезпечення саме цих аспектів діяльності. У календарно-обрядових текстах виділено мікроконцепти «плідність», «врожай», «достаток», також виділено такі атрибути реалізації концепту «багатство» як «земля», «зерно», «вербова гілка», «яйце», «рушник», «свічка», «хліб», «плід», «врожай», «монети», «червона стрічка». У підрозділі «Родинно-побутова обрядовість» проаналізовано родинно-побутові обряди спрямовані на індивідуальне: родильно-хрестильний, весільний та поховально-поминальний обряди. Встановлено, що атрибутами, за допомогою яких у родильнно-побутовій обрядовості реалізується концепт «багатство», є вода, дощ, хліб, каша, солодощі, кожух, монета, паперова купюра, коровай, яйце, курка, стрічки, вогонь, свічка, рушник, вінок з мирту, гроші, кожух, «монета», «сіль», «зерно», а також акціональна форма – купання, дарування, обсипання. Проаналізований матеріал засвідчує, що традиція забезпечення багатства в контексті календарної та родинно-побутової обрядовості зазнала значних змін, однак не згасла, а продовжує активно розвиватися. З’ясовано, що поява обрядових інновацій свідчить про живучість концепту «багатство» в народній свідомості. У третьому розділі «Концепт «багатство» в сучасній оказіональній усній традиції» здійснено аналіз матеріалу, записаного від респондентів різного віку, професій і сфери праці. Такий матеріал засвідчив, що обряди, повір’я та примовки в сучасній усній традиції перебувають у сфері активного побутування. Застосування методу структурованого наративного інтерв’ю дозволило зібрати обширний матеріал, який засвідчує надзвичайно активне поширення концепту «багатство» в оказіональних ситуаціях. Встановлено, що на формування концепту «багатство» в оказіональних ситуаціях впливає насамперед традиційна культура українського селянства. Чимало прикмет і повір’їв побудовані на основі бінарних опозицій міфологічного типу. Простежено амбівалентність символів в обрядодіях, що підтверджують активне побутування та динамічний розвивиток традиції забезпечення багатства в сучасному українському суспільстві. Зроблено висновок, що проведене дослідження фольклорних текстів, етнографічного контексту та ментальних констант українського народу засвідчує, що концепт найбільш органічно відображає характер побутування фольклорного матеріалу. Дослідження цієї теми є певним інтелектуальним викликом, адже розуміння глибинних механізмів, закодованих у народній культурі, дасть змогу робити припущення, як українцям «подолати бідність», модернізуватися, стати успішним європейським народом. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в роботі актуалізовано й систематизовано записи фольклорних та етнографічних текстів, у яких реалізується концепт «багатство»; виокремлено мікроконцепти «гроші», «хліб», «плідність», «урожай», «достаток», які формують концепт «багатство» в українській традиційній і сучасній культурі; з’ясовано, що, порівняно з початком ХХ століття, на початку ХХІ століття в смисловому навантаженні концепту «багатство» відбулися зміни, пов’язані із соціальними та культурними процесами в українському суспільстві. Вперше уведено в науковий обіг матеріали, зібрані методом структурованого наративного інтерв’ю, які побутують у сучасній українській усній традиції та відображають уявлення про багатство та способи його забезпечення. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріал і результати може бути використано викладачами закладів вищої освіти в процесі підготовки курсу українського фольклору та спецкурсів відповідної тематики. Здобуті результати можуть прислужитися в подальших фольклористичних дослідженнях, для створення монографічних праць відповідної проблематики, підручників і посібників з фольклору. Дослідження сучасного фольклору та форм реалізації концепту «багатство» дає змогу осмислити актуальні соціальні та культурні тенденції. Це може бути корисним для аналізу та розуміння сучасного українського суспільства, його цінностей та пріоритетів.

This dissertation explores the idea of "wealth" and how it is expressed in Ukrainian folk culture, daily life, and rituals. It also tracks the changes in the meaning of the concept over time due to societal and cultural influences. The research involved identifying and describing a collection of texts related to the embodiment of "wealth" in everyday and ritual practices. Field research was conducted using the structured narrative interview method to uncover new and lesser-known information for academic purposes. This work presents helpful strategies for studying the concept of "wealth" in both traditional and modern Ukrainian culture. It identifies several micro-concepts that are used to express the concept of "wealth" in calendars, family households, and occasional rites. Additionally, the text explores how the concept of "wealth" is expressed through verbal, action, and attributive forms. Finally, it clarifies the changes in the meaning of "wealth" that occurred in the folklore tradition during the 20th and 21st centuries. The research is based on 193 narrative-structured interviews that were recorded between 2020-2023 in Western Ukraine. Out of these, 117 interviews were recorded by the author. The empirical data also includes records of rites and ritual folklore as well as non-fairy prose texts that were published in the 19th and 20th centuries. Olena Boryak, Oleksa Voropai, Stepan Kilimnyk, Valentina Borysenko, Ivan Franko, Pavel Chubynskyi, Volodymyr Hnatyuk, Volodymyr Shukhevich, Filaret Kolessa, Tetyana Parkhomenko, Opanas Markovych , Lydia Artyukh, Oleksandr Kurochkin, Viktor Davidyuk, Mykhailo Shmayda, Maria Horbal and others. The introduction establishes the relevance of the dissertation topic, defines its purpose and tasks, formulates the research object and subject, and indicates the scientific novelty and practical significance of the obtained results. The first chapter, titled "The Concept of Wealth: Historiography and Research Methodology," examines the material base, as well as theoretical and methodological foundations, of our research. Through our analysis, we have determined that the term "concept" is particularly pertinent to our study, allowing us to view folklore texts in a fresh light. In the research subsection titled "Source Base of Research," it was discovered that samples of oral folk creativity from Ukrainians, known as folklore, are an essential aspect of Ukrainian culture. These samples provide valuable insight into national life, everyday life, traditions, beliefs, and hopes. We have identified collections of folklore that serve as an extremely valuable source for our work. These collections contain records of rites and ritual folklore from the end of the 19th century to the mid-20th century, providing information on wealth and well-being. We have also highlighted the method adopted in modern folkloristics and ethnological science, which involves recording folklore material personally by the collector. We have emphasized the main features of this method, as well as the characterization of respondents by their place of residence, gender, and age. The subsection "Concept in Humanitarian Studies: From Linguistics to Anthropology and Folkloristics" analyses the works of both domestic and foreign researchers in establishing the term "concept." It is determined that the conceptual approach is vital for folkloristics because the concept is a mental unit that appears in a specific situation of implementation in verbal, action, and attributive forms. In the second chapter, titled "The Concept of Wealth in Calendar and Family Rituals of Ukrainians," it was found that the tradition of providing wealth during calendar and family rituals has undergone significant changes but has not died out. Instead, it continues to develop actively. In the "Calendar Rites" subsection, there is an analysis of various rites performed during the winter, spring, and summer-autumn cycles. The findings indicate that in traditional society, the main source of wealth comes from the harvest of crops such as grain and other agricultural products, as well as the milk from cattle and eggs from chickens. It was crucial to prioritize these aspects of activity to ensure their success. The calendar and ritual texts emphasize micro-concepts such as "fertility", "harvest", and "prosperity". Additionally, attributes related to the realization of the concept of "wealth" such as "land", "grain", "willow branch", "egg", "towel", "candle", "bread", "fruit", "harvest", "coins", and "red ribbon" are highlighted. The subsection "Family and Household Rites" analyzes individual-focused family and household rituals such as birth and christening, wedding, and funeral and memorial rites. The study has identified various attributes that represent the concept of "wealth" in these rituals. These include water, rain, bread, porridge, sweets, a coat, a coin, a paper bill, a loaf of bread, an egg, a chicken, ribbons, fire, a candle, a towel, a myrtle wreath, money, coat, "coin", "salt", "grain", and actions like bathing, giving, and sprinkling. After analyzing the material, it was discovered that the tradition of giving wealth during calendar and family rituals has evolved significantly, but persists and is actively growing. This is evidenced by the emergence of new ritual practices that demonstrate the ongoing importance of the concept of "wealth" in society's collective mindset. In chapter three, titled "The Occasional Modern Oral Tradition's Interpretation of Wealth," we conducted an analysis of data collected from individuals of varying ages, professions, and fields of work. The data revealed that modern oral traditions, such as rites, beliefs, and proverbs, are actively integrated into daily life. By using the structured narrative interview method, we were able to gather a substantial amount of material that demonstrated the widespread use of the concept of "wealth" in occasional situations. Our findings indicate that the traditional culture of Ukrainian peasants has a significant impact on the formation of the concept of "wealth" in these situations. Many omens and beliefs are based on binary oppositions of the mythological type. Additionally, the ambivalence of symbols present in rituals confirms the active and dynamic development of the tradition of securing wealth in modern Ukrainian society. After conducting research on Ukrainian folklore texts, ethnographic context, and mental constants, it was determined that the concept that best reflects the character of folklore material is the most organic. Studying this topic presents an intellectual challenge, as it requires understanding the deep mechanisms encoded in folk culture. By doing so, we can make assumptions about how Ukrainians can overcome poverty, modernize, and become a successful European nation. The dissertation research has updated and systematized records of folklore and ethnographic texts that implement the concept of "wealth". It has identified micro-concepts such as "money", "bread", "fertility", "harvest", and "prosperity", which together form the concept of "wealth" in both traditional and modern Ukrainian culture. This scientific endeavour represents a novel contribution to the field; it was found that, compared to the beginning of the 20th century, at the beginning of the 21st century, there were changes in the semantic load of the concept "wealth" related to social and cultural processes in Ukrainian society. For the first time, materials collected through structured narrative interviews have been introduced into scientific circulation. These materials are part of the modern Ukrainian oral tradition and reflect ideas about wealth and ways to ensure it. The research has practical importance for teachers in higher education institutions who are preparing courses on Ukrainian folklore or related subjects. The research findings can be used in future folkloristic studies, as well as for the creation of monographs, textbooks, and guides on folklore. By studying modern folklore and the different ways the concept of "wealth" is expressed, one can gain insight into current social and cultural trends. This knowledge can help analyse and understand modern Ukrainian society, its values, and its priorities.