The shakespearean vocative as grammatical metaphor

Abstract

У статті аналізується значення вокативних конструкцій у роботах Шекспіра. Досліждується їх функціональний потенціал як маркерів міжособистісного та текстуального. Вивчення вокативних конструкцій важливе для розуміння того, як герої Шекспіра конструюють свої емоції, відносини, ставлення, статус та визначають, як і де вони позиціонують один одного та як вони створюють текстуальну інформацію.

The article analyzes the meaning of vocative constructions in Shakespeare’s works. Their functional potential as markers of interpersonal and textual are investigated. Research into vocative constructions is important for understanding the way Shakespeare’s characters construe their emotions, relationships, attitudes, status and identify in what capacity and where they position each other and how they create textual information.