Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30236
Назва: | Розвиток пізнавальної активності майбутніх учителів іноземної мови у закладах вищої освіти України (1991–2018 рр.) |
Інші назви: | Development of cognitive activity of future foreign language teachers in higher education institutions of Ukraine (1991–2018) |
Автори: | Процик, Ганна Михайлівна Protsyk, H. M. |
Бібліографічний опис: | Процик Г. М. Розвиток пізнавальної активності майбутніх учителів іноземної мови у закладах вищої освіти України (1991–2018 рр.) : дис. ... наук. ступеня д-ра філософії : 01 : 011 / Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2023. 254 с. |
Дата публікації: | 2023 |
Ключові слова: | пізнавальна активність самостійність педагогічні технології освітній процес індивідуалізація навчального процесу заклад вищої освіти підготовка учителя іноземної мови комунікативна компетентність мотивація іншомовна компетенція мовні навички предметно-мовне інтегроване навчання досвід зарубіжних країн взаємодія освітні інновації cognitive activity independence pedagogical technologies educational process individualization of the educational process higher education institution foreign language teacher training communicative competence motivation foreign language competence language skills content-language integrated learning experience of foreign countries interaction educational innovations |
Короткий огляд (реферат): | Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі розвитку
пізнавальної активності майбутніх учителів іноземної мови, підготовці
висококваліфікованих фахівців, самодостатніх, активних особистостей, які
готові та спроможні розв’язувати наукові, методичні та психолого-педагогічні
завдання у процесі професійної діяльності. Саме тому якість підготовки
майбутніх учителів залежить від того, наскільки активну участь кожен студент
бере у вирішенні дидактичних завдань. Сучасне суспільство потребує фахівця,
який вміє швидко адаптуватися, самостійно вирішувати нестандартні проблеми,
оволодівати новими знаннями. З’ясовано, що для того щоб викладання
іноземних мов було успішним, учителеві необхідно застосовувати
індивідуальний підхід у процесі викладання, що передбачає вивчення
особливостей кожного студента та підбір найефективніших методів, прийомів і
засобів, залежно від особливостей характеру здобувача вищої освіти, розумових
здібностей до запам’ятовування і засвоєння матеріалу, наявності чи відсутності
навичок до навчання тощо. Наголошено, що прогностична оцінка експертів
Римського клубу щодо інтегрального мислення передбачає врахування досвіду
минулих років, поєднання досягнень вітчизняної та зарубіжної дидактики.
Мета дослідження – виокремити етапи та визначити особливості й
тенденції щодо розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів іноземної
мови у закладах вищої освіти України (1991–2018 рр.).
У процесі дослідження уточнено сутність ключових понять дисертації:
«активність», «пізнавальна активність», «інновації», «творчість»,
«самостійність», «самостійна робота», «пізнавальна самостійність», «діяльність», «пізнавальна діяльність», «пізнавальний інтерес» та встановлено
логічні зв’язки між ними. Сформульовано уточнене розуміння вказаних
термінів. Зокрема, «пізнавальна діяльність» розглядається як процес
оволодіння сукупністю наукових знань, формування практичних умінь, навичок
та власного ставлення до процесу і результату пізнаваного, «пізнавальну
самостійність» розглядаємо як характеристику особистості, яка передбачає
здатність висловлювати власну думку, незалежно від думки інших, критично
мислити, здійснювати пошукову роботу, «пізнавальну активність» вважаємо
рисою особистості, яка виявляється і формується під час діяльності і є якісною
її характеристикою. З’ясовано, що поняття «пізнавальна активність» і
«пізнавальна діяльність» взаємно доповнюють одне одного, адже результатом
пізнавальної діяльності є пізнавальна активність.
Для аналізу і вивчення досвіду підготовки майбутніх вчителів іноземної
мови у ЗВО України, виокремлено три етапи, а саме: перший (підготовчий до
1991 р.), другий (1991 р. – 2000 р.), третій (2001 р. – сьогодення).
Обґрунтовано педагогічні умови, які допоможуть забезпечити ефективний
розвиток пізнавальної активності студентів, а саме формування позитивної
мотивації до творчої діяльності; забезпечення поетапності у формуванні
творчих умінь; комплексне застосування завдань розвивального, творчого та
проблемного характеру; використання особистісно-розвивальних технологій;
консультуюча роль вчителя; суб’єктно-суб’єктні взаємини в навчальному
процесі. Вагому роль для розвитку пізнавальної активності відіграє самостійна
аудиторна і позааудиторна робота здобувачів освіти. Cамостійність
розвивається завдяки власній діяльності студента, з появою внутрішньої
потреби у знаннях і пізнавальних інтересах, передбачає оволодіння студентом
складними вміннями та навичками, як от: бачити сенс і мету роботи,
організувати власну самоосвіту, вміти по-новому підходити до вирішення
питань, мати здатність до творчості, розумової активності і самостійності. Щоб
бути творчим, вчителю потрібно, окрім високого рівня педагогічної
креативності, оволодіти ще й психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які забезпечать ефективну взаємодію з учнями.
Ознаками пізнавальної активності є: якість роботи, готовність до роботи,
прагнення до самостійності в діяльності, шляхи вибору вирішення проблем,
вибір складності завдання, запитання студентів до одногрупників та викладача,
використання сукупності засвоєних знань, критичність і схильність до аналізу
помилок, участь у колективній та груповій роботі, самостійний пошук та
опрацювання літератури із запропонованої теми, самооцінка та самоконтроль
власних дій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
визначено та теоретично обґрунтовано сукупність історичних та
педагогічних умов, які забезпечували ефективність професійно орієнтованого
навчання іноземних мов у досліджуваний період;
обґрунтовано розвиток теоретичних основ формування пізнавальної
активності майбутніх учителів іноземної мови в закладах вищої освіти України
періоду незалежності;
виокремлено етапи та визначено особливості й тенденції розвитку
пізнавальної активності студентів;
виявлено шляхи модернізації системи підготовки та розвитку пізнавальної
активності майбутніх учителів іноземної мови;
визначено можливості запровадження міжнародних стандартів оцінювання
якості навчання у закладах вищої освіти України упродовж досліджуваного
періоду;
уточнено сутність базових понять дослідження: «активність», «пізнавальна
активність», «інновації», «творчість», «самостійність», «самостійна робота»,
«пізнавальна самостійність», «діяльність», «пізнавальна діяльність»,
встановлено логічні зв’язки між ними, запропоновано власні визначення
термінів.
Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи навчання студентів в
умовах особистісно орієнтованого навчання; положення щодо професіоналізації
змісту навчання іноземних мов студентів у вищих педагогічних закладах. Практичне значення дослідження полягає в удосконаленні освітнього
процесу, спрямованого на розвиток пізнавальної активності студентів шляхом
використання інтерактивних технологій, створення продуктів творчої
діяльності; проблемного бачення; мисленнєвої діяльності; оригінальних,
нестандартних ідей. Запропоновано різноманітні методи, способи та шляхи
покращення активної творчої діяльності студентів. Узагальнено досвід інших
країн щодо ефективних освітніх технологій. Зроблено висновок, що пізнавальна
активність можна суттєво підвищити за умови спеціального структурування
навчального матеріалу, використання інноваційних форм, методів і засобів, а
також розвитку творчих можливостей здобувачів вищої освіти та викладача в
освітньому процесі. Наголошено на важливості раціональної організації
розумової праці студента, яку реалізують шляхом використання прийомів
активної роботи з матеріалом, умінням здійснювати смислове групування
матеріалу, виокремлювати головне, складати план.
Запропоновані в роботі теоретичні та методичні матеріали можуть бути
застосовані під час проведення навчальних занять у закладах вищої освіти; для
написання курсових, бакалаврських, магістерських робіт здобувачами вищої
освіти; створення навчально-методичних посібників; написання публікацій
науковцями. The thesis research deals with the important problem of the development of cognitive activity of future foreign language teachers, training of highly qualified specialists, self-sufficient and active individuals who are ready and able to solve scientific, methodical and psychological-pedagogical tasks in the process of professional activity. That is why the quality of future teacher training depends on the fact how active is each student in solving didactic tasks solution. Specialists who can easily and quickly adapt, independently solve non-standard problems, and master new knowledge are greatly required by our modern society. It is found out that in order to make the foreign language teaching successful, the teacher should apply the individual approach in the teaching process, which involves studying the characteristics of each student and selecting the most effective methods, techniques and means, depending on the character peculiarities of the higher education student, mental abilities to memorize and learn the material, the availability or lack of learning skills, etc. It should be noted that the prognostic assessment of the experts from the Club of Rome concerning integral thinking involves taking into account the experience of last years, combination of domestic and foreign didactics achievements. The objective of the investigation is to single out the stages and determine the specific trends in the development of cognitive activity of future foreign language teachers in higher education institutions of Ukraine (1991–2018). In the research course, the essence of such key concepts as ―activity‖, ―cognitive activity‖, ―innovation‖, ―creativity‖, ―independence‖, ―independent work‖, ―cognitive independence‖, ―activity‖, ―cognitive activity‖ is clarified and logical relations between them are determined. The refined understanding of these above mentioned terms is formulated. Particularly, “cognitive activity” is considered as the process of mastering a set of scientific knowledge, formation of practical abilities, skills and one’s own attitude to the process and result of knowledge, “cognitive independence” is considered as personality characteristic, which involves the ability to express one's own opinion, regardless of the opinion of others, to think critically, to carry out search work, “cognitive activity” is assumed as a personality trait revealed and formed during the activity and is its qualitative characteristic. It is proved that the concepts “cognitive activity” and “cognitive practice” mutually complement each other, because the result of cognitive practice is cognitive activity. In order to analyze and study the experience of future foreign language teachers training in higher education institutions of Ukraine, three stages are distinguished, that is: the first (preparatory until 1991), the second (1991 – 2000), and the third (2001 – till present). Pedagogical conditions which will help to ensure effective development of students’ cognitive activity, particularly the formation of positive motivation for creative activity, ensuring the gradual formation of creative skills; complex application of developmental, creative and problematic tasks; the use of personal development technologies; the consulting role of the teacher; subject-to-subject relations in the educational process are justified. An important role for the development of cognitive activity is played by independent classroom and extracurricular work of students. Independence is developed due to the student’s own activity, with the occurrance of internal need for knowledge and cognitive interests, and involves the mastering of complex skills and abilities by the student, such as: understanding the meaning and purpose of work, organizing own self-education, ability to solve the problems in a new way, to have the ability for creativity, mental activity and independence. In order to be creative, the teacher should, in addition to high level of pedagogical creativity, master psychological and pedagogical knowledge, abilities and skills that ensures effective interaction with the students. The characteristics of cognitive activity are: quality of work, readiness for work, desire for independence in activities, ways of problem solution selection, selection of the task complexity, questions of the students to their fellow students and the teacher, the application of acquired knowledge totality, criticality and ability to analyze errors, participation in team and group work, independent search and processing of literature on the proposed topic, self-assessment and self-control of one’s own actions. The scientific novelty of the obtained results is that, for the first time: the set of historical and pedagogical conditions which ensure the effectiveness of professionally oriented teaching of foreign languages during the investigation is defined and theoretically substantiated; the development of the theoretical foundations of the cognitive activity formation of future foreign language teachers in higher education institutions of Ukraine during the period of independence is substantiated; the stages are distinguished and the peculiarities and trends of the development of students' cognitive activity are determined; ways of modernizing the system of training and developing the cognitive activity of future foreign language teachers have been identified; the possibilities of introducing international standards for assessing the quality of education in higher education institutions of Ukraine during the studied period are determined; the essence of the basic research concepts: : ―activity‖, ―cognitive activity‖, ―innovation‖, ―creativity‖, ―independence‖, ―independent work‖, ―cognitive independence‖, ―activity’, ―cognitive activity‖ is specified, logical connections between them are determined, the own definitions of these terms are proposed. The content, forms, and methods of student education in the conditions of personally oriented education; regulations regarding the professionalization of foreign language learning content for students in higher pedagogical institutions gained further development. The practical significance of the research is in the improvement of educational process, aimed at the development of students’ cognitive activity, by means of interactive technologies application, creation of creative activity products problematic vision; thinking activity; original, non-standard ideas. A variety of methods, means and ways of improving the creative activity of students are proposed. The experience of developed foreign countries with regard to effective educational technologies is presented. We consider that cognitive activity significantly increases under the condition of special structuring of educational material, the application of innovative forms, methods and tools, as well as the creative abilities of students of higher education and teachers in the educational process. Emphasis is placed on rational organization of the student mental work, which is carried out due to the methods of active work with the material, the ability to make meaningful grouping of the material, distinguish the main points, drafting. The theoretical and methodical materials proposed in this thesis can be applied during the classes at higher education institution; for writing course papers, bachelor’s, master’s theses by the students of higher education; creation of training manuals; writing publications by scientists. |
Опис: | Захист відбувся 6 липня 2023 р. об 11:00, 24 аудиторія (головний корпус) ТНПУ ім. В. Гнатюка |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30236 |
Розташовується у зібраннях: | Педагогічні науки |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Dis_Protsyk.pdf | 2,09 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.