CONTENT STRATEGIES OF TRANSLATORS’ TRAINING IN COLLEGES

Abstract

Translators training programs have been or are going to be introduced in some colleges at the level of professional junior bachelor, which can be explained by the increased demand for such specialists in different fields. The article studies the case of Viacheslav Chornovil Halytskyi Professional College which was among the first institutions that developed and introduced the professional junior bachelor program of translator training. The article identifies the peculiarities of professional translator training in colleges, grounds the most effective strategies of educational program and syllabus design; determines effective methods of professional translator training in colleges. Three different design strategies are usually determined in modern literature – forward design, central design, and backward design. Forward design means developing a program/curriculum starting with content, then moving to process, and then to outcomes. Central design focuses first on the process and classroom methodology and then deals with content and outcomes. Backward design starts from outcomes and then determines content and process. The analysis of professional translator training in colleges enabled the conclusions that backward design seems to be the most appropriate for education program development; forward and backward designs can be recommended for syllabus development; Content and Language Integrated Learning with reasonable use of authentic scenarios, activities and immersion in professional situations proved its effectiveness.

Програми підготовки перекладачів вже впроваджені або активно впроваджуються в деяких коледжах на рівні фахового молодшого бакалавра, що зумовлюється потребами сучасного ринку праці. У статті проаналізовано досвід Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола, який одним із перших закладів розробив та впровадив освітньо-професійну програму підготовки перекладачів такого рівня. У статті проаналізовано особливості професійної підготовки перекладачів у коледжах, зокрема, обґрунтовано найефективніші стратегії розробки освітньо-професійної програми та силабусів, визначено ефективні методи професійної підготовки перекладачів. У сучасній літературі зазвичай виділяють три стратегії розробки освітньо-професійної програми та силабусів: пряма стратегія, центральна стратегія та зворотна стратегія. Пряма стратегія передбачає розроблення змісту освітньо-професійної програми з подальшим акцентом на процес та програмні результати. Центральна стратегія спочатку зосереджується на процесі та методиках викладання, а потім визначає зміст та програмні результати. Відповідно до зворотної стратегії розроблення освітньо-професійної програми починається з визначення програмних результатів, а згодом змісту та процесу. Аналіз запропонованих стратегій уможливив висновки, що пряма стратегія є ефективною в ситуаціях, коли викладачі: обмежені у виборі того, що і як викладати; покладаються більше на загальновизнані вимоги. Центральна стратегія не вимагає ретельного аналізу потреб ринку праці; передбачає високий рівень автономії викладача та студентів; може бути корисною для досвідчених викладачів, які здатні контролювати процес, добре ознайомлені з методиками та теоріями навчання. Зворотна стратегія вимагає ретельного аналізу потреб; передбачає чіткі критерії та процедури оцінювання результатів навчання; потребує систематичного зворотного зв'язку для розуміння студентами, наскільки вони наближені до очікуваних результатів. Аналіз професійної підготовки перекладачів у коледжах, результати опитування викладачів та студентів дав змогу зробити висновок, що найбільш релевантною для розробки освітньо-професійних програм є зворотна стратегія; пряма і зворотна стратегії можуть бути рекомендовані для розробки силабусів освітніх компонентів; для інтенсифікації навчального процесу доцільно застосовувати методику предметно-мовного інтегрованого навчання з обгрунтованим використанням автентичних сценаріїв, завдань та занурення в професійні ситуації.