A critical review of the mixed method application and its criticism

Abstract

Purpose - This research paper aims to apply and criticize mixed methods research in different fields. Mixed methods research (MMR) has also faced criticism for its conceptual and methodological challenges. Therefore, this study will explore the research’s criticism and strategies for overcoming them. Methodology - Most of the current research works employ a mixed research methodology. Researchers use the mixed methodology to investigate challenging research questions that a single methodology cannot answer. Findings - This research paper presents results related to using mixed methods research in various fields. Some critics argue that MMR lacks methodological rigor and can be time-consuming; others acknowledge its value in providing a more comprehensive understanding of complex social phenomena and marginalized communities. MMR has successfully employed to identify gaps in student knowledge, explore the interplay between psychological and physiological factors in health and illness, and develop more effective policies. However, balancing the depth of qualitative data with the breadth of quantitative data can be challenging, leading to compromises. Practical implications - The findings of this research have important practical implications for researchers and practitioners across various fields. It can be beneficial, specifically in education, health psychology, and public policy. Recommendations - Researchers should consider using mixed methods to examine complex research questions that require a multifaceted approach. Also, they should incorporate both quantitative and qualitative data to provide a more complete understanding of the research question. MMR can help capture diverse perspectives and experiences, particularly for underrepresented populations, providing a more nuanced understanding of social phenomena. These recommendations highlight the potential benefits of using mixed methods research and suggest directions for future research.

Мета - ця дослідницька стаття спрямована на аналіз застосування змішаних методів дослідження в різних галузях. Застосування змішаних методів (MMR) також зіткнулося з критикою через свої концептуальні та методологічні проблеми. Тому в цьому дослідженні проаналізовано критичні підходи до розуміння і застосування цього методу та стратегії їх подолання. Методологія - більшість поточних дослідницьких робіт використовують змішану методологію дослідження. Дослідники використовують змішану методологію для дослідження складних дослідницьких питань, на які не може відповісти одна методологія. Висновки – ця стаття висвітлює результати, пов’язані з використанням змішаних методів дослідження в різних областях. Деякі критики стверджують, що MMR бракує методологічної строгості та може займати багато часу; інші визнають його цінність у забезпеченні більш повного розуміння складних соціальних явищ і маргіналізованих спільнот. MMR успішно використовується для виявлення прогалин у знаннях студентів, вивчення взаємодії між психологічними та фізіологічними факторами здоров’я та хвороби та розробки більш ефективної політики. Однак збалансувати глибину якісних даних із широтою кількісних даних може бути складно, що призведе до компромісів. Практичні наслідки - висновки цього дослідження мають важливі практичні наслідки для дослідників і практиків у різних галузях. Це може бути корисним, зокрема, в освіті, психології здоров’я та державній політиці. Рекомендації - дослідникам слід розглянути можливість використання змішаних методів для вивчення складних дослідницьких питань, які потребують багатогранного підходу. Крім того, вони повинні включати як кількісні, так і якісні дані, щоб забезпечити більш повне розуміння питання дослідження. MMR може допомогти охопити різноманітні точки зору та досвід, особливо для недостатньо представлених груп населення, забезпечуючи більш детальне розуміння соціальних явищ. Ці рекомендації підкреслюють потенційні переваги використання MMR та пропонують напрямки майбутніх досліджень.