Вплив міфологічної свідомості на формування вітчизняного політико-культурного простору: «Україна – не росія»

Abstract

Досліджено поняття політична культура як систему успадкованих політичних уявлень, виражену в символічних формах; узагальнено відмінності між політичною культурою українців та росіян. Наголошено, що своєрідність політичної культури України заснована на одній з її базових тенденцій − тяжіння до архаїзації всіх символічних форм, досліджено місце у цьому процесі героїчного політичного міфу. Проаналізовано сакральні проекції політичного у міфі, за допомогою яких пояснюється суб’єкт-об’єктний порядок світу української політики. Таким чином, схема героїчного мономіфу (структурно оформлений сутнісний символічний ряд) слугує програмою політичної реальності (як структурно оформленого порядку політичних об’єктів). Символи героїчного мономіфу наділені сакральною значимістю, бо вони презентують ідею політичного порядку, стабільності, прогнозованості політики (остан- ніх так не вистачає в кризовому контексті розвитку) при небажанні частини громадян брати на себе відповідальність за перспективи майбутнього розвитку подій в країні, в умовах тривалої невизначеності. Досліджено особливості процесу того, як структура-образ героя вибудовує конституцію політичної реальності в Україні та росії.