Етнокультурна складова формування регіонального типу українця-слобожанина

Abstract

Повномасштабна війна Росії проти України поділила світ на «до» та «після» й змусила багатьох українців передивитися своє ставлення до мови, держави, змінити цінності та переглянути погляд на деякі історичні процеси. Однак, російська агресія почалася не 24 лютого 2022 року, а набагато раніше починаючи з експансії Івана ІІІ, коли на межі ХV–ХVІ століть Чернігово-Сіверські землі, у тому числі й Дике Поле (сучасна Слобожанщина), перейшли у володіння Московської держави. Активне заселення Слобожанщини розпочалося у ХVІІ столітті у період Хмельниччини. Політичні і соціально-релігійні події в Україні підштовхували окрему частину українських козаків до заселення територій «Дикого Поля». На той час Московія була зацікавлена у створенні захисної оборонної лінії своїх кордонів від турецько-татарської агресії і переселенцям надавалися певні пільги. Поряд з українськими слободами розміщалися і російські поселення. На характер взаємовідносин між українцями та росіянами впливали ті форми соціально-економічного побуту, які були ними засвоєні в Задніпров’ї: козацький становий розподіл, освітнє та релігійне життя, укладання шлюбу та інше. Схарактеризовано, що у результаті різноманітних впливів, взаємовпливів, асиміляції сформувалися культурно–етнографічні та духовно–релігійні особливості регіонального типу слобожанина (народнопоетичне світобачення, звички, культура, фольклор, християнська канонічність тощо), що відбилися в ментальних відмінностях українців та росіян.