ROSYJSKIE DOWCIPY I ŻARTY JAKO ŚRODKI PRZEKAZU RETORYKI ANTYWOJENNEJ

Abstract

Artykuł dotyczy dowcipu, czyli krótkiej ustnej opowieści o fikcyjnym zdarzeniu dotyczącym aktualnego problemu codziennego lub tematu społeczno-politycznego o humorystycznym lub satyrycznym zabarwieniu i nieoczekiwanym humorystycznym zakończeniu. Dowcip szeroko rozpowszechnił się jako gatunek mowy języka rosyjskiego w okresie radzieckim i poradzieckim. Celem niniejszego opracowania jest rozważenie związku dowcipów z sytuacją społeczno-polityczną po rozpoczęciu wojny rosyjsko-ukraińskiej 24 lutego 2022 r. Dowcip jako gatunek mowy współczesnego języka rosyjskiego, natychmiast odzwierciedlił różnego rodzaju aspekty związane z zachodzącymi wydarzeniami, a przede wszystkim retorykę antywojenną. Rozdział bada, jak imponującą liczbę rosyjskich tekstów postfolklorystycznych można zaobserwować w tak trudnym i tragicznym dla wielu ludzi czasie. W artykule podane są definicje dowcipu, żartu, humoru. Analizowany jest materiał ze Słownika języka rosyjskiego S. Ożegowa pod redakcją N.Szwedowy, Wielkiej Rosyjskiej Encyklopedii i in. źródeł. Przedstawiono filozoficzne koncepcje humoru takich znanych myślicieli, jak Jean Paul (Richter), A. Schopenhauer, S. Kierkegaard oraz naukowe koncepcje J. Szmelewy i A. Shmeleva. Humor pokazuje kontrast między nieskończoną ideą a ograniczonym światem zjawisk, humor wyraża się poprzez uśmiech, a nie śmiech, a często objawia się jako uśmiech przez łzy. Efekt komiczny ma zwykle strukturę monologową lub dialogową i zawsze składa się z dwóch części: fabuły, tj. historii wydarzenia, dialogów bohaterów, a następnie nieprzewidzianego zwrotu akcji, który dodaje soli do żartu, nadaje mu sens. Efekt komiczny uzyskuje się za pomocą dwóch głównych rodzajów dowcipów: żartów nawiązujących oraz żartów, które są grą z konkretnym zjawiskiem językowym - polisemią, homonimią, zróżnicowaniem stylistycznym słownictwa itp. (tzw. żarty językowe). Ponadto podane przykłady i analiza dowcipów i żartów związanych z retoryką antywojenną. W artykule dokonane własne tłumaczenie zebranego materiału z języka rosyjskiego na język polski. Temat ten jest bardzo aktualny i ciekawy, ukazuje przemiany językowe w stosunkowo krótkim czasie i reakcje pewnej grupy rosyjskiego społeczeństwa na te przemiany.

This chapter examines a witticism, that is, a short oral story about a fictional event concerning the current everyday issue or socio-political topic, with a humorous or satirical coloring and an unexpected witty ending. The anecdote spread widely as a speech genre of the Russian language in the Soviet and post-Soviet periods. The aim of this study is to consider the relationship between witticisms and the socio-political situation of the Russian "special operation" in Ukraine, which began on February 24, 2022. Witticism, as a speech genre of modern Russian language, instantly reflected all sorts of aspects related to the events taking place, namely anti-war rhetoric. The chapter examines how an impressive amount of Russian national folklore texts can be observed during a difficult and tragic time for many people. In the article I give definitions of an anecdote, joke, humor. I analyze the matherial from The Dictionary of the Russian Language Ozhegov S. edited by Shvedova N., Great Russian Encyclopedia, etc. I present certain philosophical concepts of humor by such famous thinkers as Jean Paul (Richter), A. Schopenhauer, S. Kierkegaard and scientific conception of E. Shmeleva and A.Shmelev. Humor shows the contrast between an infinite idea and a limited world of phenomena, humor expresses itself through a smile, not laughter, and often manifests itself as a smile through tears. A witticism, usually has a monologue or dialogue structure and always consists of two parts: the plot, i.e. the story of the event, the dialogues of the characters, and then an unforeseen twist that adds salt to the joke, its point. The comic effect is achieved by means of two main types of jokes: reference jokes (there are more such examples in the article) and jokes that play on a specific linguistic phenomenon - polysemy, homonymy, stylistic diversity of vocabulary, etc. (so-called linguistic jokes, I also give such examples). In addition, I give examples and analyze anecdotes and jokes related to anti-war rhetoric. I illustrate the linguistic features of the anecdote, show the connection between socio-political events in Russia and elements of folklore that were a reaction to these events. In the article I present my own translation of the collected material from Russian into Polish. This topic is very current and interesting, it shows language changes and reactions of a certain group of Russian society in a relatively short period of time.

У статті розглядається дотеп, тобто коротка усна розповідь про вигадану подію на актуальну побутову чи суспільно-політичну тему, що має гумористичне або сатиричне забарвлення та несподівану дотепну кінцівку. Анекдот як мовний жанр російської мови отримав широке поширення в радянський і пострадянський періоди. Мета цього дослідження – розглянути взаємозв’язок дотепів із суспільно-політичною обстановкою російської «спецоперації» в Україні, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Дотеп як мовленнєвий жанр сучасної російської мови миттєво відобразив усі різного роду аспекти, пов'язані з подіями, що відбуваються, а саме антивоєнна риторика. У статті розглядається те, як у важкий і трагічний для багатьох людей час можна спостерігати значну кількість російських національних фольклорних текстів. У дослідженні дається визначення анекдоту, жарту, гумору. Аналізується матеріал статей із Словника російської мови С.І. Ожегова. під редакцією Н.Ю Шведової, Великої російської енциклопедії та ін. Представлено філософські концепції гумору таких відомих мислителів, як Жан Поль (Ріхтер), А. Шопенгауер, С. К’єркегор та концепція Є.Я. Шмельової та О.Д. Шмельова. Гумор демонструє контраст між нескінченною ідеєю та обмеженим світом явищ, гумор виражає себе через посмішку, а не сміх, і часто проявляється як посмішка крізь сльози. Дотеп, як правило, має монологічну або діалогічну структуру і завжди складається з двох частин: сюжету, тобто розповіді про подію, діалогів героїв, а, крім того, непередбаченого повороту, який додає жарту сенсу, розкриває його суть. Комічний ефект досягається за допомогою двох основних типів жартів: жартів-довідок (таких прикладів у статті буде більше) та жартів, що обігрують певне мовне явище – багатозначність, омонімію, стилістичне розмаїття лексики тощо (так називаються лінгвістичні анекдоти, наводимо й такі приклади). Крім того, ми наведемо приклади та проаналізуємо анекдоти та жарти з антивоєнною риторикою. У статті використовується власний переклад зібраного матеріалу з російської на польську, аналізуються мовні особливості дотепу, показується зв'язок між суспільно-політичними подіями в Росії та елементами фольклору, які стали реакцією на ці події.