WOKALIZY WERBALNE INFORMACJI MUZYCZNEJ JAKO PRZYKŁAD IMITACJI SENSORYCZNO-EMOCJONALNEJ

Abstract

W artykule omówiono jeden ze sposobów werbalizacji informacji muzycznej, mianowicie tzw. wokalizy werbalne. Na materiale tekstów w polskim, ukraińskim chorwackim i rosyjskim języku zastały zróżnicowane wokalizy proste i złożone kreowane, w odróżnieniu od wokaliz muzycznych, przez zwykłych słuchaczy w celu wyrażenia muzycznych wyobrażeń akustyczno-emocjonalnych. Autorzy artykułu zwracają uwagę na złożoność problemu. Stwierdzono potrzebę zbadania tej części informacji, wchodzącej w skład ludzkiego obrazu świata, która jeszcze nie została skonceptualizowana za pomocą pojęć, czyli tzw. treści niepojęciowych. Chodzi przede wszystkim o treści percepcyjne oraz emocjonalne. Jednostki, które takie treści wyrażają zostały określone jako ekspresywy werbalne. Nie nazywają one pojęć o obiektach myślenia, lecz wyrażają wyobrażenia psychiczne o takich obiektach oraz demonstrują je przy pomocy zabiegu imitacji. Wyróżniono zatem trzy rodzaje werbalizacji informacji kognitywnych o muzyce: nominacje (kiedy dochodzi do nazywania pojęć związanych z muzyką za pomocą słów, frazemów i frazeologizmów), predykację (kiedy ludzie poprzez zdania i teksty opisują muzykę, oceniają ją, a także opowiadają lub rozważają o swoim przeżywaniu muzyki) oraz ekspresję samych wrażeń muzycznych przy pomocy ideofonów emocjonalnych (w tym przypadku dochodzi do imitacji dźwięków muzycznych poprzez demonstrację swoich wyobrażeń emocjonalno-akustycznych). W artykule krótko omówiono charakter wrażeń akustycznych jako jednego z obiektów informacyjnego doświadczenia zmysłowego, związanego z ostatnim obiektem z triady w działalności muzycznej (muzyka – sztuka, muzyka – utwór, muzyka – tekst), a także podkreślono istotną rolę w procesie odbioru muzyki stanów emocjonalnych, które bezpośrednio oddziałują na sferę doświadczenia związanego z przeżyciem piękna. W artykule zaprezentowano kilkadziesiąt egzemplifikacji ekspresji werbalnej, będących środkami celowej imitacji sensoryczno-emocjonalnej ciągów muzycznych oraz służących potoczno-estetycznej demonstracji wyobrażeń akustyczno-emocjonalnych.

The article discusses one of the ways of verbalization of musical information, so-called verbal vocalizations. Based on the material of texts in Polish, Ukrainian, Croatian and Russian, simple and complex vocalizations were differentiated, created, in contrast to musical vocalizations, by ordinary listeners in order to express musical acoustic-emotional ideas. The authors of the article draw attention to the complexity of the problem. The need to study that part of the information that is part of the human perception of the world, which has not yet been conceptualized with the help of certain notions, that is, the so-called inconceivable content, has been identified. It is primarily about perceptual and emotional content. The phenomena that express such content have been defined as verbal expressives. They do not name notions concerning objects of thought, but express mental ideas about such objects and demonstrate them by means of imitation. Thus, three types of verbalization of cognitive information about music are distinguished: nominations (when it comes to naming concepts related to music with the help of words, phrasemes and phraseologisms), prediction (when people describe music through sentences and texts, evaluate it, and also talk about it or ponder their experience of music), and expression of musical impressions themselves with the help of emotional ideophones (in this case, emotional and acoustic representations). The article briefly discusses the nature of acoustic impressions as one of the objects of informational sensory experience, associated with the last object from the triad of musical activity (music – art, music – song, music – text), and also emphasizes the important role in the process of music perception of emotional states in the process of music perception, directly affecting the sphere of experience associated with the perception of beauty. The article presents several dozen instances of verbal expression, which are means of intentional sensory-emotional imitation of musical sequences and serve as a colloquial-aesthetic demonstration of acoustic-emotional images.

У статті розглядається один із способів вербалізації музичної інформації, а саме т. зв. вербальні вокалізи. На матеріалі текстів польською, українською, хорватською та російською мовами було диференційовано прості та складні вокалізи, створені, на відміну від власне музичних вокалізів, пересічними слухачами з метою вираження своїх музичних акустично-емоційних образів. Автори статті звертають увагу на складність проблеми. Виникла потреба дослідити ту частину інформації, що входить до людської картини світу, яка ще не концептуалізована за допомогою понять, тобто т. зв. неконцептуальний зміст. Це насамперед перцептивна та емоційна інформація. Одиниці, які виражають таку інформацію, називаються вербальними експресивами. Вони не називають поняття про об'єкти мислення, а виражають ментальні уявлення про такі об'єкти і демонструють їх за допомогою імітаційної процедури. Таким чином, виокремлено три типи вербалізації когнітивної інформації про музику: номінація (коли відбувається називання музичних понять за допомогою слів, мовних кліше і фразеологізмів), предикація (коли люди за допомогою речень і текстів описують музику, оцінюють її, розповідають або рефлексують про свій музичний досвід) та експресія самих музичних вражень за допомогою емоційних ідеофонів (у цьому випадку відбувається імітація музичних звуків за допомогою демонстрації своїх емоційно-акустичних уявлень). У статті коротко розглядається природа акустичних вражень як одного з об'єктів інформаційно-чуттєвого досвіду, пов'язаного з останнім об'єктом тріади в музичній діяльності (музика-мистецтво, музика-твір, музика-текст), і підкреслюється важлива роль у процесі сприйняття музики емоційних станів, які безпосередньо впливають на сферу досвіду, пов'язану з переживанням краси. У статті наведено кілька прикладів вербальної експресії, які є засобами навмисної імітації чуттєво-емоційних музичних послідовностей і служать для розмовно-естетичної демонстрації акустично-емоційних образів.