Людиноцентризм і гуманізм у світоглядно-філософській спадщині Григорія Сковороди

Abstract

У статті проаналізовано гуманістичні і людиноцентричні виміри світоглядно-філософської спадщини Григорія Сковороди. На основі вчення видатного українського мислителя з позицій сучасної вітчизняної психологічної науки розкрито проблему людиноцентризму як важливої ознаки цивілізаційного розвитку суспільства, що визнає людину, її гідність, свободу, право на щастя, реалізацію власних здібностей як найвищі гуманістичні цінності. Розгляд учення Григорія Сковороди з позиції гуманістично-екзистенційної психології дав змогу виокремити багатогранні контексти, зокрема побачити в людському індивіді активну діяльну особу, суб᾽єкта самоздійснення і свободотворчості. Гуманістичні ідеї «сродності», самопізнання, «філософії серця», вільнодумства українського філософа осмислюються крізь призму інтегративно-особистісного, генетичного, суб᾽єктно-вчинкового підходів як психологічні орієнтири духовно-ін- телектуального становлення зростаючої особистості. У контексті людиноцентричної парадигми окреслено шляхи дослідження людини як суб᾽єкта життєтворчості в психологічних дослідженнях, пошук шляхів та методів означення перспектив становлення особистості, що суголосно Сковородинським «вслуховуванню у себе», шляхетності й аскетизму, усвідомленню власної психологічної і духовної сили на шляху до мудрості і щастя. Образ Григорія Сковороди символізує для українців спадкоємність вікової історії нації. Погляди та ідеї видатного мислителя є джерелознавчою скарбницею світоглядної ідеології щодо формування національної та громадянської свідомості нової генерації, оновлення шляхів та джерел автентичного, сповненого індивідуального смислу життя українців та українок, цінними взірцями життєвої сили нашої нації і духовними дороговказами для нащадків у боротьбі за свободу і незалежність України.

Skovoroda’s worldview and philosophical heritage. Based on the teachings of a prominent Ukrainian thinker from the standpoint of modern Ukrainian psychological science, the problem of anthropocentrism as an important sign of the civilizational development of a society that recognizes a person, person’s dignity, freedom, the right to happiness, and the realization of one’s own abilities as the highest humanistic values is revealed. Examining the teachings of Hryhorii Skovoroda from the perspective of humanistic and existential psychology made it possible to distinguish multifaceted contexts, in particular, to see the human individual as an active person, a subject of self-realization and freedom creation. Humanistic ideas of “kinship”, selfknowledge, “philosophy of the heart”, freethinking of the Ukrainian philosopher are understood through the prism of integrative and personal, genetic, subjective and action approaches as psychological guidelines for the spiritual and intellectual formation of a growing personality. In the context of the anthropocentric paradigm, the ways of researching a person as a subject of life creation in psychological research and the search for ways and methods of determining the perspectives of personality development, which is consistent with Skovoroda’s “listening to oneself”, nobility and asceticism, awareness of one’s own psychological and spiritual strength on the way to wisdom and happiness are outlined. For Ukrainians the image of Hryhorii Skovoroda symbolizes the continuity of the centuries of the nation history. The views and ideas of the outstanding thinker are a source-based treasury of worldview ideology regarding the formation of the national and civic consciousness of the new generation, renewal of the paths and sources of authentic, full of individual meaning in the lives of Ukrainian men and women, valuable examples of the vitality of our nation and spiritual guideposts for descendants, in the struggle for freedom and independence of Ukraine.