Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28324
Title: | PRESENTATION OF UKRAINIAN IDENTITY THROUGH MULTILINGUAL MEDIA PROJECT “UKRAЇNER” |
Other Titles: | Представлення української ідентичності в мультимедійному медіапроєкті “Ukraїner” |
Authors: | Karanevych, Mariana |
Bibliographic description (Ukraine): | Karanevych M. PRESENTATION OF UKRAINIAN IDENTITY THROUGH MULTILINGUAL MEDIA PROJECT “UKRAЇNER” // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. І. Франка. Дрогобич : Гельветика, 2022. Вип. 56. Т. 4. С. 48-54. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/56-4-8 |
Issue Date: | 2022 |
Publisher: | Гельветика |
Keywords: | identity culture media translation country image ідентичність культура медіа переклад імідж країни |
Abstract: | In the light of ongoing Russia-Ukraine war, it is necessary to address the problem of long-term struggle of the
Ukrainian people for its national identity. In the Soviet times, Ukrainian artists were repressed and executed; Ukrainian
traditions were forbidden. Russia has repeatedly made claims on the Ukrainian cuisine. Nowadays, Russian occupiers
burn school textbooks on the history of Ukraine and Ukrainian fiction, and destroy Ukrainian cultural sites. The Russian
Orthodox Church tries to maintain its influence in Ukraine. Despite all efforts of Russia to wipe out the Ukrainian identity,
history has proved that even in the toughest times Ukrainians managed to preserve their culture. The hybrid war revealed
a direct connection between cultural policy and national security. Meanwhile, translation plays an important role in
country image construction.
In the course of our research, we revealed an important role of multilingual media projects in presentation of the
Ukrainian identity. By means of translation into foreign languages, the website of “Ukraїner”, originally created to tell
the stories about ethnic, geographical and anthropological peculiarities of different regions of Ukraine to Ukrainians,
introduces Ukraine to the world. The linguistic analysis of journalistic materials revealed an anthropocentric approach
to country image construction. The authors use proper names to refer to people, places to visit, and films. Journalistic
materials about Ukrainian history, culture, and national cuisine are rich in realia. Hence, adequate translation is
impossible without a high level of sociocultural and historical competences of a translator. The research showed that the
most common ways of rendering of the above-mentioned linguistic peculiarities are transcoding, addition, description,
and the use of already existing equivalents. Less common translation strategies are generalization and calque. To create
a more informative message for the English-speaking audience, a translator combines two ways of rendering, e.g. a
transcoded proper name can be used together with an existing equivalent or addition, and abbreviation can be followed
by description or the full form of a word combination. У зв’язку з російсько-українською війною слід висвітлити питання довготривалої боротьби українсько- го народу за національну ідентичність. У радянські часи українські митці зазнавали репресій, їх страчували, а українські традиції були під забороною. Росія зазіхає на українську національну кухню. Російські загарбни- ки спалюють підручники з історії України та українську художню літературу, знищують українські культурні пам’ятки. Російська православна церква намагається утримати свій вплив на віруючих в Україні. Та, незважа- ючи на намагання Росії стерти українську ідентичність, українцям вдалось зберегти свою культуру. Гібридна війна виявила прямий зв’язок між культурною дипломатією та національною безпекою. При цьому, важливу роль в побудові іміджу країни відіграє переклад. У ході проведеного дослідження ми виявили, що багатомовні медіапроєкти відіграють важливу роль у пре- зентації української ідентичності. Веб-сайт “Ukraїner”, що початково був створений для того, щоб українці більше пізнали себе, дізнались про етнічні, географічні та антропологічні особливості різних регіонів України, за допомогою перекладу знайомить з Україною світ. У проаналізованих статтях спостерігається антропоцен- тричний підхід до побудови іміджу країни. Автори журналістських матеріалів використовують власні назви, коли йдеться про українців, місця, що варто відвідати, та рекомендовані до перегляду фільми. Розповіді про історію України, культуру та національну кухню містять чимало реалій. З огляду на це, адекватний переклад таких текстів неможливий без високого рівня соціокультурної та історичної компетентностей перекладачів. Встановлено, що найпоширенішими способами відтворення лінгвістичних особливостей вищезазначених мате- ріалів є транскодування, додавання, описовий переклад та використання уже існуючих еквівалентів. Менш час- тотними перекладацькими стратегіями є генералізація та калька. Для того, щоб повідомлення було достатньо інформативним для цільової англомовної авдиторії, перекладачі поєднують два способи перекладу, наприклад, поруч із транскодованою власною назвою зазначають існуючий еквівалент або ж застосовують додавання, а переклад абревіатури може супроводжуватись коротким описом чи повною формою словосполучення. |
URI: | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28324 |
Appears in Collections: | Статті |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Karanevych_2.pdf | 400,52 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.