Семантико-когнітивна природа концептуалізованого поняття переселеної особи в медіатексті (на прикладі газети «Вільне життя плюс»)

Abstract

Мета дослідження. Мета статті – з’ясувати семантико-когнітивну природу концептуалізованого поняття на позначення переселеної особи, змушеної змінити місце свого проживання в 2014 і 2022 рр., через загрозу власному життю у зв’язку з воєнними діями в Україні. Методологія дослідження. Як основний використано метод концептуального аналізу, що передбачає виявлення різних семантичних ознак концепту, особливостей його вербалізації, ментального поля та поєднує різні методики й прийоми. Результати. Проведений аналіз показав, що вказаний концепт, реалізований у регіональному виданні, є полісемантичним, когнітивно багатогранним, оцінно маркованим. У досліджених медіатекстах він характеризується розгалуженою системою назв та помітно розширює свою семантику, насамперед через вказівку на напрям і причини переселення, необхідність соціальної та правової підтримки переміщених осіб, їхні очікування в майбутньому тощо. Наукова новизна. У статті вперше реалізовано когнітивний підхід до аналізу матеріалів про переселенців, широко презентованих у тернопільській газеті «Вільне життя плюс» за 2014, 2022 рр. Практичне значення. Вивчення семантико-когнітивної природи концептуалізованого поняття переселеної особи важливе під час розроблення рекомендацій щодо толерантних комунікацій із питань біженства на рівні держави, ЗМІ та громадськості, а також в аналітичній діяльності, пов’язаній із забезпеченням інформаційної безпеки в Україні.

The purpose of the article was to find out the semantic-cognitive the nature of the conceptualized concept to denote a person forced change their place of residence in 2014 and 2022 due to a threat to their own life in connection with the hostilities in Ukraine. Recearch methodology. The method of conceptual analysis was used as the main one, which involves identifying different semantic features of the concept, features of its verbalization, mental field and combines different techniques and techniques. Results. The analysis showed that this concept, implemented in the regional edition, is polysemantic, cognitively multifaceted, evaluatively marked. In the studied media texts, it is characterized by an extensive system of names and significantly expands its semantics, primarily by indicating the direction and causes of resettlement, the need for social and legal support for displaced persons, their expectations in the future and more. Novelty. The article for the first time implements a cognitive approach to the analysis of materials about migrants, widely presented in the Ternopil newspaper "Free life plus" for 2014, 2022. Practical significance. Study of the semantic-cognitive nature of the conceptualized concept displaced person is important when developing recommendations for tolerant communications on refugee issues at the state, media and the public, as well as in analytical activities related to security information security in Ukraine.

Celem badania występuje wyjaśnienie semantyczno-kognitywnej przyrody skonceptualizowanego pojęcia na poznaczenie osoby przesiedlonej, zmuszonej zmienić miejsce swojego zamieszkania w latach 2014–2022 ze względu na zagrożenie własnego życia w związku z działaniami wojennymi na Ukrainie. Metodologia badania. Wykorzystano główną metodę konceptualnej analizy, która polega na identyfikacji różnych semantycznych cech konceptu, osobliwości jego werbalizacji, pola mentalnego oraz łączeniu różnych metod i technik. Wyniki. Przeprowadzono analizę, która pokazała, że wymieniony koncept, realizowany w wydaniu regionalnym, jest polisemantyczny, kognitywnie wieloaspektowy, wartościująco markowany. W badanych tekstach medialnych charakteryzuje się on rozbudowanym systemem nazw i istotnie rozszerza jego semantykę, przede wszystkim wskazując kierunek i przyczyny przesiedleń, potrzebę wsparcia socjalnego i prawnego dla osób przemieszczonych, ich oczekiwania w przyszłości i nie tylko. Nowość naukowa. W arykule po raz pierwszy realizowano podejście kognitywne do analizy materiałów o przesiedleńcach, szeroko prezentowanych w tarnopolskiej gazecie „Wolne życie plus” za lata 2014, 2022. Znaczenie praktyczne. Badanie semantyczno-kognitywnej przyrody skonceptualizowanego pojęcia osoby przesiedlonej ma istotne znaczenie w opracowywaniu rekomendacji dotyczących tolerancyjnej komunikacji w kwestiach uchodźstwa na poziomie państwowym, mediów i publiczności, a także w działalności analitycznej, związanej z gwarancją bezpieczeństwa informacyjnego w Ukrainie.