Формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами проєктних технологій у технічних університетах

Abstract

У дисертаційній роботі розглянуто проблему формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків як невід’ємної складової професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти у технічних університетах. Встановлено, що означений процес є соціально зумовленим явищем, яке визначає цілі та результати навчання, пріоритети в системі професійної підготовки сучасних фахівців у галузі енергетики. Проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці організації освітнього процесу іншомовної підготовки здобувачів енергетичних спеціальностей у технічних закладах вищої освіти. За результатами емпіричного дослідження, встановлено недостатній рівень сформованості іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків, що зумовлено низкою причин, які виникають зі сторони усіх учасників освітнього процесу. Беручи до уваги специфіку та види професійної діяльності майбутніх інженерів-енергетиків засобом формування іншомовної компетентності вибрано проєктні технології навчання, впровадження яких в освітній процес створює індивідуальну траєкторію для вивчення іноземної мови, забезпечує розкриття внутрішнього потенціалу кожного магістранта, сприяє розвитку позитивної мотивації до оволодіння метамовою енергетичної спеціальності, спектру компетентностей (комунікативної, інформаційної, фахової, дослідницької, проєктувальної) та особистісно-професійних якостей, необхідних для самореалізації в умовах інтелектуально-інноваційного розвитку суспільства. Здійснено дефінітивно-структурну характеристику іншомовної компетентності. Встановлено, що іншомовна компетентність є багатогранним поняттям, що поєднує комунікацію, професійну діяльність і визначається здатністю майбутнього фахівця здійснювати спілкування метамовою спеціальності в умовах міжнародної інтеграції та мобільності. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних джерел, уточнено сутність понять «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність», «іншомовна професійна комунікативна компетентність». Сформульовано зміст основного поняття дослідження «іншомовна компетентність майбутніх інженерів-енергетиків», що трактується як інтегральна ознака особистості, яка характеризується комплексом засвоєних іншомовних знань, практичних умінь і навичок, рівень сформованості яких визначається здатністю успішно вирішувати освітні, побутові, професійні завдання засобами іноземної мови у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в стандартних та непередбачуваних ситуаціях комунікативного характеру. Визначено, що іншомовна компетентність майбутніх інженерівенергетиків має складну структуру і виступає як сукупність взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, комунікативного, професійного, проєктувальнорезультативного. Мотиваційний компонент охоплює особистісні цінності, загальні інтереси, внутрішні мотиви, позитивне ставлення до професії інженера-енергетика, прагнення компетентно виконувати професійні обов’язки в іншомовному середовищі, почуття необхідності оволодіти комплексом фахових та іншомовних знань, умінь і навичок з метою досягнення високих результатів під час навчання у технічних університетах та в процесі здійснення майбутньої діяльності за фахом. Комунікативний компонент, складовими якого є лінгвістична, мовленнєва, соціокультурна, прагматична компетенції, визначає вміння здійснювати іншомовне спілкування в усному та писемному мовленні дотримуючись встановлених вербальних і невербальних засобів, норм іноземної мови, мовленнєвих стратегій. Професійний компонент, зміст якого виражають фахова, проєктувальна, інформаційна компетенції, передбачає формування цілісної системи теоретичних знань з навчальних дисциплін загальної та професійної підготовки, умінь і навичок застосування їх на практиці, набуття досвіду, розвитку професійних якостей, на основі яких можливе здійснення компетентних дій в процесі розв’язання освітніх, науководослідних, організаційних, виробничо-технологічних, конструкторськопроєктувальних завдань засобами іноземної мови. Проєктувальнорезультативний компонент ґрунтується на процесах самоорганізації іншомовної підготовки, самоосвіти з метою розширення мовного досвіду та удосконалення практичних умінь і навичок, самооцінювання рівня володіння іноземною мовою у рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків як сукупності цілеспрямованих заходів організації і здійснення освітнього процесу у сфері професійної та іншомовної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, що реалізуються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, різноманітних форм навчальної та наукової роботи, сучасних методик, інноваційних технологій, які створюють можливості для всебічного розвитку особистості магістранта, забезпечують професійну підготовку майбутніх фахівців у галузі енергетики відповідно до сучасних вимог. Враховуючи узагальнені відомості з опрацьованої науково-педагогічної літератури, програмні вимоги до здобувачів енергетичних спеціальностей, сучасний стан іншомовної підготовки магістрантів у технічних університетах, результати констатувального етапу експерименту, висновки експертної групи виокремлено такі педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх інженерів-енергетиків до вивчення іноземних мов у процесі професійної підготовки; впровадження проєктних технологій в іншомовну підготовку здобувачів вищої освіти; розвиток іншомовних умінь самостійної роботи магістрантів у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності; міждисциплінарна інтеграція змісту загальнопрофесійної та іншомовної підготовки. Виокремлені педагогічні умови покладено в основу розробленої структурно-функціональної моделі формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами проєктних технологій, яка складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: мотиваційно-цільового (мета, соціальне замовлення, завдання професійної підготовки майбутніх інженерівенергетиків), дидактично-методологічного (наукові підходи, принципи навчання), змістово-процесуального (педагогічні умови, етапи формування, методи, технології, форми, засоби) та оцінювально-результативного (компоненти, критерії, рівні, результат). Для практичної реалізації виокремлених педагогічних умов, перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі спроєктовано інформаційно-комунікативне освітнє середовище іншомовної підготовки здобувачів енергетичних спеціальностей з урахуванням особливостей їх навчання в магістратурі та специфіки майбутньої професійної діяльності, функціонування якого забезпечують освітньо-програмний, організаційнодіяльнісний, інформаційно-ресурсний, особистісно-процесуальний, результативно-діагностувальний рівні. Розроблено діагностичний інструментарій для моніторингу іншомовної підготовки магістрантів у технічних університетах: критерії (особистісномотиваційний; когнітивно-лінгвістичний, лексико-граматичний, мовленнєвий; діяльнісно-ситуативний; особистісно-самооцінювальний); показники (інтерес до вивчення іноземних мов, готовність до розкриття і реалізації здібностей та професійних можливостей в іншомовному середовищі, уміння інтегрувати фахові знання з лінгвістичними, уміння правильно застосовувати граматичні правила та активний словниковий запас в усній і письмовій комунікації, здатність використовувати знання іноземної мови у майбутній діяльності, з метою розширення професійного діапазону, самореалізації, ведення професійної комунікації, проведення наукових досліджень та впровадження інновацій в галузі енергетики, готовність до самостійного удосконалення іншомовно-професійних знань, умінь і навичок); рівні (високий, середній, низький). З метою перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі формування іншомовної компетентності проведено педагогічний експеримент, в якому взяло участь 186 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальностей 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», 143 «Атомна енергетика», 144 «Теплоенергетика». Для формувального етапу педагогічного експерименту сформовано три контрольних та три експериментальних групи за ознаками – репродуктивність, конструктивність, творчість, які вказують на активність володіння лексичними одиницями і граматичними конструкціями іноземної мови, практичність їх застосування у процесі виконання нестандартних завдань метамовою спеціальності, зокрема тематичних проєктів, інтерактивних вправ, комунікативних ситуацій тощо. В експериментальних групах формування іншомовної компетентності відбувалося у контексті розробленої структурнофункціональної моделі та спроєктованого інформаційно-комунікативного освітнього середовища, в контрольних групах означений процес реалізовували на основі традиційних форм, методів, засобів, методик. Результати порівняльного аналізу даних, які виражають зміст узагальнених показників рівнів сформованості іншомовної компетентності за компонентами, отриманих на вхідному та підсумковому контролі, відобразили в усіх експериментальних групах тенденцію збільшення кількості майбутніх інженерів-енергетиків із середнім та високим рівнями за рахунок зменшення чисельності здобувачів вищої освіти з низьким рівнем у порівнянні з магістрантами контрольних груп. Достовірність суттєвих змін якіснокількісного характеру у показниках сформованості іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків, які ввійшли до складу експериментальних груп за ознаками репродуктивність, конструктивність, творчість у володінні іноземною мовою, перевірено за допомогою статистичного непараметричного критерію Пірсона χ². За результатами дослідження експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов та дієвість структурно-функціональної моделі формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків засобами проєктних технологій. Статистично встановлено, що у порівнянні з традиційними методами навчання означені технології забезпечують активізацію рецептивних та продуктивних видів мовленнєвої діяльності, практичних умінь і навичок комунікативного, дослідницького, проєктного, креативного, інтегративного характеру на репродуктивному, конструктивному та творчому рівнях володіння іноземною мовою. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці та впровадженні навчально-методичного посібника «Berufsbezogenes Deutsch für Energetikstudenten», збірника проєктних завдань «Deutschlernen in der Projektarbeit», тематичних матеріалів інтерактивного характеру в освітній процес іншомовної підготовки здобувачів ОС «Магістр» галузі знань 14 «Електрична інженерія».

The dissertation studies the problem of future energy engineers’ foreign language competence formation as an integral component of the professional training of master’s degree seekers at technical universities. It was established, that the specified process is a socially defined phenomenon determining the goals and results of training, the priorities in the system of professional training of modern specialists in the field of energy. The current state of the researched problem in the theory and practice of the organization of the educational process of foreign language training of technical higher education institutions students majoring in Energy has been analyzed. According to the results of the empirical research, insufficient level of future energy engineers’ foreign language competence was detected, which is due to a number of reasons arising from all participants of the educational process. Taking into account the specifics and types of professional activity of future energy engineers, project technologies of learning were chosen as a means of forming foreign language competence. Their implementation into the educational process creates an individual trajectory for learning a foreign language, ensures the disclosure of the internal potential of every Master’s student, promotes the development of positive motivation to master the metalanguage of the energy specialty, a spectrum of communicative, informational, professional, research, and design competencies, as well as personal and professional qualities necessary for self-realization in the conditions of intellectual and innovative development of society. A definitive and structural characterization of foreign language competence was carried out. It was defined, that foreign language competence is a multifaceted concept combining communication, professional activity and is determined by the ability of a future specialist to communicate in the metalanguage of specialty in the conditions of international integration and mobility. Based on the theoretical analysis of psychological and pedagogical sources, the essence of concepts «competence», «professional competence», «foreign language communicative competence», «foreign language professional communicative competence» has been specified. The content of the main concept of the research, «future energy engineers’ foreign language competence» was formulated. It is interpreted as an integral feature of the personality, which is characterized by a complex of acquired foreign language knowledge, practical abilities and skills, the formation level of which is determined by the ability to successfully solve educational, everyday, professional tasks by means of a foreign language in receptive and productive types of speech activity in standard and unpredictable situations of communicative nature. Future energy engineers’ foreign language competence was determined to be the one of a complex structure, and the one acting as a set of interrelated components: motivational, communicative, professional, projecting and resulting ones. The motivational component includes personal values, general interests, internal motives, a positive attitude towards the profession of an energy engineer, the desire to competently perform professional duties in a foreign language environment, a sense of the need to master a complex of professional and foreign language knowledge, abilities and skills in order to achieve high results while studying at technical universities, and in the process of carrying out future professional activities. The communicative component, with linguistic, speech, sociocultural, and pragmatic competence as its constituents, determines the ability to communicate in a foreign language in oral and written speech, following established verbal and non-verbal means, norms of a foreign language, and speech strategies. The professional component, the content of which is expressed by professional, project, and information competencies, involves the formation of an integrated system of theoretical knowledge from the academic disciplines of general and professional training, skills and abilities to apply them in practice, gaining experience, and developing professional qualities, on the basis of which it is possible to perform competent actions in the process of solving educational, research, organizational, production-technological, design and projecting tasks by means of a foreign language. The project and resulting component is based on the processes of selforganization of foreign language training, self-education with the aim of expanding language experience and improving practical abilities and skills, self-assessment of the level of foreign language proficiency in receptive and productive types of speech activity. Pedagogical conditions for the formation of future energy engineers’ foreign language competence were theoretically grounded as a set of purposeful measures for the organization and implementation of the educational process in the field of professional and foreign language training of Master’s degree seekers. They are implemented under the influence of external and internal factors, various forms of educational and scientific work, modern methods, innovative technologies creating opportunities for comprehensive development of a Master’s student’s personality, providing professional training of future specialists in the field of energy in accordance with modern requirements. Taking into account the generalized information from studied scientific and pedagogical sources, the program requirements for students of energy specialties, the current state of foreign language training of Master’s students in technical universities, the results of the аnalitico-syntetic (constatational) stage of experiment, the conclusions of the expert group, the following pedagogical conditions were singled out: the formation of positive motivation of future energy engineers to study foreign languages in the process of professional training; implementation of project technologies in foreign language training of higher education seekers; development of foreign language skills of independent work of Master’s students in receptive and productive types of speech activity; interdisciplinary integration of the content of general professional and foreign language training. The identified pedagogical conditions are the basis of the developed structural and functional model of the formation of future energy engineers’ foreign language competence by means of project technologies. The model consists of four interrelated blocks: motivational and target (objective, social demand, tasks of professional training of future energy engineers), didactic and methodological (scientific approaches, principles of education), content and processual (pedagogical conditions, stages of formation, methods, technologies, forms, means), evaluation and resulting (components, criteria, levels, result). For the practical implementation of the identified pedagogical conditions, to check the effectiveness of the developed structural and functional model, an information and communicative educational environment for foreign language training of students of energy specialties was designed. It was done taking into account the features of their Master’s degree study, the specifics of future professional activity, and its functioning is ensured by educational and program, organizational and activity, information and resource, personal and procedural, result and diagnostic levels. A diagnostic toolkit was developed to monitor foreign language training of Master’s students at technical universities: the criteria (personal-motivational; cognitive-linguistic, lexical-grammatical, speech; activity-situational; personal-selfevaluative); indicators (interest in learning foreign languages, readiness to reveal and implement abilities and professional opportunities in a foreign language environment, the ability to combine professional knowledge with linguistic knowledge, the ability to correctly apply grammatical rules and active vocabulary in oral and written communication, the ability to use knowledge of a foreign language in the future activities, with the aim of expanding the professional range, self-realization, conducting professional communication, doing scientific research and introducing innovations in the field of energy, readiness for independent improvement of foreign language and professional knowledge, abilities and skills); levels (high, medium, low). In order to test the efficacy of the developed structural and functional model of foreign language competence formation, a pedagogical experiment was conducted with 186 students of the second (Master’s) level of higher education as its participants. The students major in specialties 141 «Electric power engineering, electrical engineering and electromechanics», 143 «Nuclear power engineering», and 144 «Heat power engineering». For the formative stage of the pedagogical experiment, three control and three experimental groups were formed according to such characteristics as: reproducibility, constructiveness, and creativity, indicating the activeness of knowledge of lexical units and grammatical constructions of a foreign language, the practicality of their application in the process of performing nonstandard tasks in the metalanguage specialty, and in particular, thematic projects, interactive exercises, communicative situations, etc. In the experimental groups, the formation of foreign language competence was done in the context of the developed structural-functional model and the designed information and communicative educational environment, whereas in the control groups the specified process was implemented on the basis of traditional forms, methods, means, and techniques. The results of the comparative analysis of the data expressing the content of the generalized indicators of the levels of foreign language competence formation by components obtained at the entrance and final test, reflected in all experimental groups a tendency to increase the number of future power engineers with medium and high levels due to the decrease in the number of higher education seekers with low level in comparison with Master’s students in the control groups. The reliability of significant changes of a qualitative and quantitative nature in indicators of the formation of foreign language competence of future energy engineers, members of the experimental groups, based on the characteristics of reproducibility, constructiveness, creativity in foreign language proficiency, was checked using the statistical non-parametric χ² Pearson criterion. According to the results of the study, the efficacy of pedagogical conditions, as well as the structural and functional model of the formation of future energy engineers’ foreign language competence by means of project technologies was experimentally confirmed. It has been statistically detected, that in comparison to traditional teaching methods, the given technologies ensure the activation of receptive and productive types of speech activity, practical abilities and skills of communicative, research, project, creative, integrative nature at the reproductive, constructive and creative levels of foreign language proficiency. The practical significance of the obtained results lies in the development and implementation of the educational and methodological manual «Berufsbezogenes Deutsch für Energetikstudenten», a collection of project tasks «Deutschlernen in der Projektarbeit», thematic materials of an interactive nature into the educational process of foreign language training of Master’s degree students in the field of knowledge 14 «Electrical Engineering».