Вплив засобів гри в рінго на рівень координаційних здібностей шестикласників

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, цінністю гри рінго як доступного і цікавого засобу фізичного виховання школярів, а з іншого – необхідністю перевірки ефективності впливу спортивної гри на рівень координаційних здібностей школярів. Мета дослідження – визначити динаміку показників координаційних здібностей шестикласників на уроках фізичної культури під час вивчення гри рінго. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь 55 учнів 6 класів, експериментальну групу становили 27 дітей (12 хлопців, 15 дівчат), контрольну групу складали 28 учнів (14 хлопчиків і 14 дівчат). Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, тестування для оцінки координаційних здібностей (здатність зберігати динамічну та статичну рівновагу; диференціювання просторових та часових параметрів руху; здатність до реагування), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати дослідження. Аналіз результатів тестування з визначення координаційних здібностей учнями дослідних груп показав, що діти, які навчалися за експериментальною методикою, із застосуванням засобів гри в рінго, мали кращі показники, ніж однолітки з КГ. Порівняння результатів тестування показало, що у школярів ЕГ спостерігався більш явний приріст у рівні володіння координаційними здібностями, а в учнів КГ такого приросту у показниках координаційних здібностей не спостерігалося. У тесті «Ходьба по лавці» (здатність до динамічної рівноваги), приріст середнього результату в ЕГ наприкінці експерименту становив - 4,5%; у тесті «Проба Ромберга» (здатність до статичної рівноваги) результат збільшився на 36%; приріст у тесті «Стрибок у довжину з місця на половину зусиль» становив 30%; у тесті «Реакція-м'яч» - 10%; у «Теппінг-тесті для рук та ніг» - 24%. Очевидно, виявлена виражена тенденція до зростання рівня координаційної спроможності, на відмінну від результатів школярів КГ. Порівняння результатів тестувань на рівень координаційних здібностей вкінці формувального експерименту, показало суттєві відмінності у п’яти проведених тестуваннях між учнями КГ та ЕГ. І ці відмінності носять достовірний характер (р<0,05). Висновок. Аналіз результатів тестувань координаційних здібностей шестикласників дослідних класів показав, що діти, які навчалися за експериментальною технологією випередили своїх однолітків з КГ за результатами випробувань із здатності зберігати динамічну рівновагу, здатності зберігати статичну рівновагу; диференціювання просторових та часових параметрів руху, а також здатності до реагування. Тому можна стверджувати, що запропонована технологія навчання гри в рінго є ефективною не лише за показниками володіння учнями матеріалом з гри в рінго, але і сприяє покращенню рівня координаційних здібностей шестикласників.

Актуальность исследования обусловлена, с одной стороны, ценностью игры ринго как доступного и интересного средства физического воспитания школьников, а с другой – необходимостью проверки эффективности влияния спортивной игры на уровень координационных способностей школьников. Цель исследования – определить динамику показателей координационных способностей шестиклассников на уроках физической культуры при изучении игры ринго. Участники исследования. В исследовании участвовали 55 учащихся 6 классов, ЭГ составляли 27 детей (12 юношей, 15 девушек), КГ составляли 28 учащихся (14 мальчиков и 14 девушек). Методы исследования: теоретический анализ научно-методической литературы, тестирование для оценки координационных способностей (способность сохранять динамическое и статическое равновесие; дифференцировка пространственных и временных параметров движения; способность к реагированию), педагогический эксперимент, методы математической статистики. Результаты исследования. Анализ результатов тестирования по определению координационных способностей учеников исследовательских групп показал, что дети, обучавшиеся по экспериментальной методике, с применением средств игры в ринго, имели лучшие показатели, чем сверстники из КГ. Сравнение результатов тестирования показало, что у школьников ЭГ наблюдался более явный прирост в уровне владения координационными способностями, у учащихся КГ такого прироста в показателях координационных способностей не наблюдалось. В тесте «Ходьба по скамейке» (способность к динамическому равновесию), прирост среднего результата в ЭГ в конце эксперимента составил – 4,5%; в тесте «Проба Ромберга» (способность к статическому равновесию) результат увеличился на 36%; прирост в тесте «Прыжок в длину с места на половину усилий» составил 30%; в тесте «Реакция-мяч» – 10%; в «Теппинг-тесте для рук и ног» – 24%. Очевидно, выявлена выраженная тенденция к росту уровня координационной способности, в отличие от результатов школьников КГ. Сравнение результатов тестирований на уровень координационных способностей в конце формировочного эксперимента показало существенные отличия в пяти проведенных тестированиях между учащимися КГ и ЭГ. И эти отличия носят достоверный характер (р<0,05). Вывод. Анализ результатов тестирований координационных способностей шестиклассников показал, что дети, обучавшиеся по экспериментальной технологии, опередили своих сверстников КГ по результатам испытаний из способности сохранять динамическое равновесие, способности сохранять статическое равновесие; дифференцирование пространственных и временных параметров движения, а также способности к реагированию. Поэтому можно утверждать, что предложенная технология обучения игры в ринго эффективна не только по показателям владения учащимися материалом из игры в ринго, но и способствует улучшению уровня координационных способностей шестиклассников.

Relevance of research. The game of ringo, on the one hand, is the value of the ringo game as an accessible and interesting means of physical education for students, and on the other - the need to test the effectiveness of sports on the level of coordination skills of students. The purpose of the study is to determine the dynamics of indicators of coordination abilities of sixth-graders in physical education lessons during the study of the ringo game. Research participants. The study involved 55 students of 6th grade, the experimental group consisted of 27 children (12 boys, 15 girls), and the control group consisted of 28 students (14 boys and 14 girls). Research methods: theoretical analysis of scientific and methodological literature, testing to assess the state of coordination skills (ability to maintain dynamic and static balance; differentiation of spatial and temporal motion parameters; ability to respond), pedagogical experiment, methods of mathematical statistics. Results of the research. Analysis of the results of testing to determine the coordination abilities of students in the research groups showed that children who studied according to the experimental method, using the means of playing the ringo, had better results than peers with CG. Comparison of the test results showed that the students of the experimental group showed a more pronounced increase in the level of coordination skills, and the students of the CG such an increase in the indicators of coordination skills was not observed. In the test "Walking on the bench" (ability to dynamic balance), the increase in the average result in the EG at the end of the experiment was 4.5%; in the Romberg test (ability to static equilibrium) the result increased by 36%; the increase in the test "Long jump from place to half of the effort" was 30%; in the test "Reaction-ball" - 10%; in the "Tapping test for hands and feet" - 24%. Obviously, there is a pronounced tendency to increase the level of coordination capacity, in contrast to the results of CG students. A comparison of the results of tests on the level of coordination skills at the end of the formative experiment showed significant differences in the five tests conducted between students of the control and experimental groups. And these differences are significant (P <0,05). Conclusion. Analysis of the results of tests of coordination abilities of sixth-graders of research classes showed that children who studied experimental technology were ahead of their peers with CG in terms of tests on the ability to maintain dynamic balance, the ability to maintain static balance; differentiation of spatial and temporal parameters of movement, as well as the ability to respond. Therefore, it can be argued that the proposed technology of teaching the ringo is effective not only in terms of students' mastery of the material from the ringo, but also helps to improve the coordination skills of sixth-graders.