BREED-SPECIFIC PROOXIDANT-ANTIOXIDANT BALANCE OF GEESE MUSСLE TISSUE IN ONTOGENESIS

Abstract

Maximum content of lipid peroxidation end-products in the striated muscles of Legart geese was found at the end of embryonic ontogenesis. The content increased by 1.88 times compared to the input values. An antioxidant activity of the tissue reduced by 3.00 times during the ontogenesis. However, the increasing of antioxidant enzymes activity provided the maintenance of prooxidant-antioxidant balance in this period. There were no significant changes of the total unsaturated fatty acid content and the total tissue lipid unsaturation during the last week of embryogenesis in Legart breed. The content of lipid breakdown end-products in the original homogenate and after induction of peroxidation by Fe2+ ions in the skeletal muscles of Kharkiv breed had no weighty changes during the embryonic period. The highest values were on the 1st day of postnatal ontogenesis. There was a minimal value of antioxidant activity with its subsequent increase during the same period. Due to the activity of antioxidant protection enzymes, prooxidant-antioxidant balance in the skeletal muscles of Kharkiv breed was maintained. The activity is at a consistently high level during 22nd-28th days of embryogenesis. The average level of superoxide dismutase activity in the skeletal muscles of Kharkiv breed exceeded the value in Legart breed by 2.09 times, while glutathione peroxidase and catalase activity were at the same level. A prevalence of the superoxide dismutase in the antioxidant activity system indicated on higher adaptive breed potential – an average antioxidant activity was 1.5 times higher for the skeletal muscles of Kharkiv breed. Breed specificity is aimed to adapt goose organism to hyperoxia of atmospheric respiration in the skeletal muscles. Legart breed geese use the activation of antioxidant enzymes, whereas Kharkiv breed geese involve much more antioxidant enzymes – superoxide dismutase, probably, alternative mechanisms and low molecular weight antioxidants. It is established that the reduction of the total content of unsaturated fatty acids and unsaturation for this type of tissue and these breeds is not typical.

Встановлено максимальний вміст кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів у посмугованих м’язах гусей породи Легарт у кінці ембріонального онтогенезу – він підвищувався у 1,88 разів порівняно з попереднім значенням. На тлі активації пероксидного окиснення знижується антиоксидантна активність тканини у 3,00 рази. Однак підтримка прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в даний період забезпечується завдяки підвищенню активності ензимів антиоксидантного захисту. Для породи Легарт, впродовж останнього тижня ембріогенезу сумарний вміст ненасичених жирних кислот та загальна ненасиченість ліпідів тканини достовірно не змінювалися. Для скелетних м’язів гусей харківської породи впродовж ембріонального періоду достовірних змін вмісту кінцевих продуктів розпаду ліпідів як у вихідному гомогенаті так і після індукування пероксидного окиснення йонами Fe2+ не встановлено, найвищого значення обидва показники набували на 1-у добу постнатального онтогенезу. У цей період відзначалося також мінімальне значення антиоксидантної активності із подальшим його підвищенням. Підтримка прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у скелетних м’язах гусей харківської породи реалізується, головним чином, за рахунок ензимів антиоксидантного захисту, активність яких знаходиться на стабільно високому рівні впродовж 22–28-ї діб ембріогенезу. За середнім рівнем супероксиддисмутазної активності скелетні м’язи гусей харківської породи перевищують відповідний показник легартів у 2,09 разів, в той час як глутатіонпероксидазна таі каталазна активності знаходяться на однаковому рівні. Оскільки супероксиддисмутаза є основним ензимом системи антиоксидантного захисту, це може вказувати на більш високий адаптаційний потенціал породи, яка демонструє вище у 1,5 разів середнє значення антиоксидантної активності у скелетних м’язах гусей у харківської породи. Породна специфічність спрямована на адаптацію організму гусей до гіпероксії атмосферного дихання у скелетних м’язах гусей харківської породи та породи легард визначається у легардів - шляхом активізації антиоксидантних ензимів, а у гусей харківської породи за рахунок антиоксидантних ензимів, переважно супероксиддисмутази, та, ймовірно, залучення альтернативних механізмів, та низькомолекулярних антиоксидантів. Встановлено, що механізми зниження загального вмісту ненасичених жирних кислот та ненасиченості для даного типу тканини та порід гусей не характерні.