Дискурс Петра Сороки в романі «Симфонія Петриківського лісу: лірична трилогія» (2015) як голос розуму і серця

Abstract

У статті через поетику охарактеризовано дискурс роману П. Сороки «Симфонія Петриківського лісу» (2015), який розглянуто у контексті всієї творчості письменника, встановлено діалогічні відносини між сороківським текстом і текстами інших письменників, таких, як А. Блок, Л. Костенко, М. Коцюбинський, М. Некрасов, М Рильский, Л. Леонов, Б. Лесьмян, Б. Пастернак та ін., а також із текстами інших мистецтв, зокрема живописними полотнами А. Куїнджі, Кала Гаджума, молодої мисткині К. Тимофійової ін. Проаналізовано прийоми створення симфонічної музики словом, визначено її функції у художній системі твору, розкрито майстерність П. Сороки-пейзажиста.

The discourse of P. Sorok’as novel «Symphony of Petrykivsky Forest» (2015) is characterized in this article, it is considered in the context of all the writer's works, establishes dialogic relations between Soroka’s text and the texts of other writers are examined, such as A. Blok, L. Kostenko, M Kotsiubynskyi, M. Nekrasov, M. Rylskyi, L. Leonov, B. Lesmian, B. Pasternak and others, as well as with texts of other arts, in particular paintings by A. Kuindzhi, Kal Gajoum, and the young artist K. Timofeyova. The methods of creating symphonic music in words are analyzed, its functions in the literary system of the work are determined, the skills of P. Soroka as landscape painter are revealed.