Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Україні в період незалежності (з 1991 р. до 2022 р.)

Abstract

У статті розглянуто формування демографічної ситуації в Україні впродовж її незалежності, а саме – з 1991 до 2022 року. Автори проаналізували основні демографічні показники – народжуваність, смертність, природний приріст, середню очікувану тривалість життя в країні за останні тридцять років. В перші роки набуття нашою країною державності, окрім додатнього природного приросту населення, збільшенню його чисельності сприяло також додатнє сальдо міграції внаслідок значного притоку іммігрантів. Однак поглиблення соціально-економічної кризи у 1992-1995 рр. спричинило стрімке зниження показниківнароджуваності, поглиблення природного скорочення населення через від’ємний природний приріст, а також масові міграції населення за кордон у пошуках роботи. З цього періоду в Україні вперше було зафіксоване від’ємне сальдо міграції і від того часу до 2022 року обсяги еміграції перевищують імміграцію. Показники природного руху населення мають значні відмінності у регіонах України, міських та сільських поселеннях. Найвищі значення традиційно вже багато поспіль зберігаються у Волинській, Рівненській та Закарпатській областях, а найнижчі - у Чернігівській, Сумській областях. Проведене дослідження дозволило зробити висновки про негативні демографічні явища – стрімке скорочення населення через суттєве зниження народжуваності, високі показники смертності, поширення явища «старіння» населення. Все це призводить до неминучої депопуляції в країні, що підтверджують демографічні втрати близько 10 млн. осіб за досліджуваний період (через природне скорочення населення та великі обсяги міграцій у середині 1990-их років та на початку ХХІ століття). Особливо катастрофічною залишається демографічна ситуація в сільських населених пунктах. Негативні демографічні тенденції поглиблюються тут масовим виїздом молоді на навчання та роботу у міста. Серед основних факторів, які вплинули на формування сучасної демографічної ситуації в Україні варто зазначити: соціально-економічні (високий рівень безробіття, міграції населення за кордон, низький рівень та якість життя населення у порівнянні з іншими країнами європейського регіону), екологічні (високий рівень промислового забруднення окремих регіонів, неконтрольоване внесення мінеральних добрив в сільськогосподарські угіддя, радіаційні викиди, пов’язані із Чорнобильською катастрофою), природні (епідемія Covid-19), воєнні (активна фаза російсько-українсько війни у 2022 році). Особливої уваги заслуговує демографічна катастрофа в Україні, пов’язана із початком російсько- української війни у 2022 році. Величезні прямі та непрямі втрати, які несе країна, пов’язані із безпосередньою загибеллю людей під час воєнних дій, а також масових міграцій населення за кордон від початку війни. Оцінку втрат буде здійснено вченими-демографами та службами статистики після війни, однак вже зараз варто продумати напрями комплексної демографічної політики в Україні в повоєнний період, яка дозволить відновити демографічний потенціал країни. Ця робота потребує скоординованої діяльності вчених-демографів, географів, економістів та представників уряду та органів місцевого самоврядування. Автори окреслили лише найважливіші вектори формування нової демографічної політики в повоєнній Україні. Детальнішу увагу цим аспектам вони планують приділити, продовживши подальші наукові дослідження.

The article considers the formation of the demographic situation in Ukraine during its independence, namely - from 1991 to 2022. The authors analyzed the main demographic indicators - birth rate, mortality rate, natural increase, average life expectancy in the country over the past thirty years. In the first years of our country's acquisition of statehood, in addition to positive natural population growth, the increase in its number was also facilitated by a positive balance of migration due to a significant influx of immigrants. However, the deepening socio-economic crisis in 1992-1995 led to a sharp decline in birth rates, a deepening of natural population decline due to negative natural growth, and mass migration abroad in search of work. For the first time since this period, a negative balance of migration was recorded in Ukraine, and from that time until 2022, the volume of emigration exceeds immigration. Indicators of natural population movement have significant differences in the regions of Ukraine, urban and rural settlements. The highest values are traditionally preserved in Volyn, Rivne and Zakarpattia oblasts, and the lowest ones are in Chernihiv and Sumy oblasts. The study allowed us to draw conclusions about the negative demographic phenomena - a rapid decline in population due to a significant decrease in birth rates, high mortality rates, the spread of the phenomenon of "aging" of the population. All this leads to the inevitable depopulation in the country, which confirms the demographic loss of about 10 million people during the study period (due to natural population decline and high migration in the mid-1990s and early XXI century). The demographic situation in rural areas remains particularly catastrophic. Negative demographic trends are exacerbated by the mass exodus of young people to study and work in the cities. Among the main factors that influenced the formation of the current demographic situation in Ukraine are: socioeconomic (high unemployment, migration abroad, low level and quality of life compared to other countries in the European region), environmental (high level of industrial pollution) certain regions, uncontrolled application of mineral fertilizers to agricultural land, radiation emissions associated with the Chernobyl disaster), natural (Covid-19 epidemic), military (active phase of the Russian-Ukrainian war in 2022). The demographic catastrophe in Ukraine, connected with the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2022, deserves special attention. The huge direct and indirect losses suffered by the country are due to the direct deaths during the hostilities, as well as the mass migration of people abroad since the beginning of the war. The losses will be assessed by demographers and statistical services after the war, but it is already worth considering the directions of a comprehensive demographic policy in Ukraine in the postwar period, which will restore the country's demographic potential. This work requires the coordinated work of demographers, geographers, economists and government and local government representatives. The authors outlined only the most important vectors of the formation of a new demographic policy in postwar Ukraine. They plan to pay more attention to these aspects by continuing further research.