Проблема соціального супроводу осіб із затримкою психічного розвитку

Abstract

Про затримку психічного розвитку, як про особливе порушення загального розвитку особи в нашій кpaїні стало відомо порівняно недавно. На початку восьмидесятих років минулого століття почали запроваджувати спеціальне навчання для такої категорії школярів. У нашій країні розумову відсталість вважають хворобою: усі громадяни України, котрі отримали офіційний статус інваліда у зв'язку з розумовою відсталістю, перебувають на обов'язковому обліку у психоневрологічних диспансерах. Протягом останніх років спостерігається значне зростання поширеності психічних розладів у дитячому віці - 8% до 6-7 років. Вагому частку серед психічних розладів дитячого віку займає межова психічна патологія, межові порушення інтелектуального розвитку дитини, які не є регресивними та піддаються корекції.

On mental retardation, as special breach of the general development of the individual in our state became known recently. In the early eighties of the last century began to introduce special training for this category of students. In our country, mental retardation believe disease: all citizens of Ukraine who have received official status disabled due to mental retardation, are mandatory for accounting in a mental hospital. Recent years have seen a significant increase in the prevalence of mental disorders in childhood - 8% 6-7 years. Considerable part of the mental disorders of childhood takes mental pathology, boundary violations of intellectual development of children who are not regressive and amenable to correction.