Conceptual approaches to professional preparation for future social pedagogues

Abstract

The relevance of improving the concept of future social educators’ training in higher educational institutions for social rehabilitation doing is determined. Based on the analysis of domestic experience regarding the problem of social rehabilitation organization and the peculiarities of the future social pedagogues training it has been substantiated the concept of future social educators’ training for social rehabilitation organization to neutralize the didactic influences of the school in pupils surrounding. The article is dedicated to the analisis of main components of future social educators’ readiness that include: informational, methodical, psychological and value-normative readiness. Information readiness is understood as the mastering of the basic concepts, the formation of the system of theoretical knowledge on the problem of social rehabilitation and reorientation of students to the process of primary social rehabilitation. The psychological readiness of future social educators for social rehabilitation of students includes the formation of professional consciousness, professional competence, individual professional style, professional potential, professional activity and professional autonomy. Methodical readiness for the organization of the rehabilitation process involves readiness to create a rehabilitation environment for the school and develop individual rehabilitation programs based on the consideration of the strengths of the individual. The author makes conclusions about the expediency of organizing social rehabilitation of pupils who are under the didactic influence and will outline the need for further research of such aspects of the mentioned problem as the organization of appropriate conditions for the realization of rehabilitation tasks in the general educational institutions.

У статті обґрунтовується актуальність удосконалення концепції підготовки майбутніх соціальних педагогів. На прикладі досвіду західних країн визначається першочерговість професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціальної реабілітації, що організовується і здійснюється на базі загальноосвітніх закладів, використовуючи їх виховний потенціал. На основі аналізу вітчизняного досвіду щодо проблеми організації соціальної реабілітації та особливостей професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів визначено основну мету дослідження, яка полягає в обґрунтуванні концепції підготовки майбутніх соціальних педагогів до організації соціальної реабілітації, що передбачає формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до нейтралізації дидактогенних впливів школи. Методологічною основою дослідження стали принципи гуманістичної філософії; позитивної психології; педагогічної науки щодо становлення особистості, її професійного розвитку з урахуванням особливостей професійної діяльності. У статті розкривається концепція підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціальної реабілітації учнів ЗНЗ, яка представлена у вигляді таких складових: формування інформаційної, методичної, психологічної та ціннісно-нормативної готовності. Інформаційна готовність розуміється як засвоєння основних понять, формування системи теоретичних знань з проблеми соціальної реабілітації та переорієнтацію студентів на процес первинної соціальної реабілітації. Психологічна готовність майбутніх соціальних педагогів до соціальної реабілітації учнів включає формування професійної свідомості, професійної придатності, індивідуального професійного стилю, професійного потенціалу, професійної активності, професійної автономності. Методична готовність до організації реабілітаційного процесу передбачає сформованість умінь створювати реабілітаційне середовище школи та розробляти індивідуальні програми реабілітації на основі врахування сильних сторін особистості. Автор робить висновки про доцільність організації соціальної реабілітації учнів, які знаходяться під дидактогенним впливом та окреслює необхідність подальшого вивчення таких аспектів зазначеної проблеми, як організацію відповідних умов для реалізації реабілітаційних завдань у ЗНЗ.