Формування навичок самоосвітньої діяльності студентів педагогічних факультетів в умовах дистанційної освіти

Abstract

Умови сьогодення засвідчують потребу людства у фахівцях, що володіють широким обсягом та змістовно глибокими знаннями, уміннями, є всебічно компетентні у професійній діяльності та суспільному житті, здатними до самоосвіти. Інновацією в організації освітньої діяльності у закладах вищої освіти стало впровадження дистанційного навчання. Дистанційна освіта, на відміну від заочного навчання, дає змогу навчатися, перебуваючи на будь-якій відстані від закладу освіти. В контексті окресленої проблематики значимості набуває підготовка студентів педагогічних факультетів в динамічних змінах, які зможуть підвищувати свій потенціал під час самоосвітньої діяльності, що зумовлює актуальність формування у майбутніх учителів самоосвітньої компетентності. Організація самоосвітньої діяльності майбутніх педагогів виступає маркером високого рівня системи освіти в цілому. За відсутності навичок самоосвіти та без уміння самостійно здобувати знання стає неможливим формування досвіду наукової організації навчальної праці, що, значною мірою вплине на підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів. У світовому просторі освітньою методологією виступає компетентнісний підхід у досягненні освітніх результатів, а компетентність, в свою чергу – мірилом освіченості людини, де акценти розставляються на результати навчання, здатності творчо застосовувати набуті знання, уміння, навички. Наше дослідження дало змогу стверджувати, що низка педагогічних умов формування самоосвітньої діяльності (мотивування, стимулювання та науково-дослідна діяльність) є ключовими у формуванні самоосвітньої діяльності студентів педагогічних факультетів. Ґрунтовно проаналізувавши сутність, характерні ознаки, принципи та зміст самоосвітньої діяльності, а також специфіку її в вищих закладах освіти дає змогу прийти висновків, що студентами педагогічних факультетів необхідно усвідомити власне та загальносуспільне значення самоосвіти, володіти ціннісними орієнтирами, мотивацією та мати внутрішню потрібність систематичного оновлення та збагачення фахових знань, розвивати емоційно-вольові механізми у подоланні труднощів, а окрім цього, володіти всією сукупністю самоосвітніх умінь.

Today's conditions witnesses to the need of humankind for specialists with a wide range and content of deep knowledge and skills who are fully competent in their professional activity and social life, able to self-education. Distance education, in contrast to extra-mural tuition, allows you to study at any distance from the educational institution. At pedagogical faculties, the task arose to prepare the future teacher and to create the normative and motivational-value components of a personality of future specialists. In the context of the outlined range of problems, it is important to teach the students of pedagogical faculties within the dynamic changes, so they will be able to increase their potential during self-educational activity. This is the actual reason to form self-educational competence in future teachers. The arrangement of self-educational activity of future teachers is a marker of a high level of education in general. In the absence of self-educational skills and the ability to acquire knowledge independently, it becomes impossible to create the experience of a scientific arrangement of educational work. Accordingly, this fact will significantly affect the training of highly qualified teaching staff. At the international level, the educational methodology includes the competency-based approach in the achievement of the educational outcomes. Besides, the competence, in its turn, is a measure of a person’s education, where the emphasis is placed on the outcomes of the study, the ability to apply the acquired knowledge and skills creatively. Our study allows us to state that several pedagogical conditions to create the self-educational activity (motivation, stimulation and research activity) should be essential in forming the self-educational activity forstudents of pedagogical faculties. Thoroughly analysis of the essence, characteristic features, principles and content of self-education as well as its specifics in higher educational institutions, allows us to conclude that the students of pedagogical faculties must understand the personal and social importance of self-education, possess the values, motivation and have the internal necessity of systematic renewal and enrichment of professional knowledge, develop emotional and volitional mechanisms in overcoming the difficulties and, also, they should have the entire body of self-educational skills.