Доступність послуг для сімей, які виховують дітей з аутизмом, як мета соціальної роботи

Abstract

В статті визначено особливості доступу до послуг, що надаються соціальними інститутами та установами для сімей, які виховують дитину з аутизмом, в Україні та закордоном та їх вплив на якість життя сім’ї. Пропагування та впровадження інклюзивної практики в соціальній політиці в Україні вимагає реорганізацію моделі соціальної підтримки сімей, які виховують дитину з порушеннями психофізичного розвитку. В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, соціальна робота вибудовувалась на засадах патерналістського підходу, що суперечить практиці розширення прав та можливостей клієнтів, яку пропагують країни Європи. В дослідженні визначено особливості доступу сімей в Україні до освітніх, реабілітаційних, медичних та соціальних послуг та причини, що його унеможливлюють. Визначено, що здебільшого труднощі доступу виникають у отриманні соціальних та медичних послуг, і в меншій мірі – у отриманні освітніх та реабілітаційних послуг, однак і вони не здатні задовольнити потреби дитини та сім’ї. Аналіз труднощів доступу виявив такі проблеми, як відсутність інформації про послуги, які надаються в регіоні, факти стигматизації членів сімей провайдерами послуг, брак часу та відповідність послуг потребам сім'ї, територіальна віддаленість надавачів послуг. З’ясовано, що батьки, внаслідок упередженого ставлення, недостатнього рівня обізнаності, стереотипізації часто не дослухаються до рекомендацій фахівців, що може стати бар’єром на шляху втручання в психофізичний розвиток дитини та надання ефективної комплексної підтримки сім’ї. Соціальна робота із сім’ями, які виховують дітей з порушеннями психофізичного розвитку, в Україні здебільшого має фрагментарний характер, що суперечить принципам систематичності та комплексності та стає предикатом соціальної ізоляції сім’ї, що потребує розробки нових форм, методів соціальної підтримки даної категорії клієнтів, які будуть зосереджені на активізації ресурсів сім’ї в процесі постадаптації.

The article identifies the features of access to services provided by social institutions and institutions for families raising a child with autism in Ukraine and abroad and their impact on the quality of life of the family. Promoting and implementing inclusive practices in social policy in Ukraine requires a reorganization of the model of social support for families raising a child with mental and physical disabilities. In Ukraine, as in other post-Soviet countries, social work was built on the principles of a paternalistic approach, which contradicts the practice of empowering clients, which is promoted by European countries. These contradictions are clearly traced in the study of the specifics of the interaction of families raising a child with autism with service providers. The study identifies the features of family access in Ukraine to educational, rehabilitation, medical and social services and the reasons that make it impossible. It has been identified that access to social and health services is most difficult to access, and to a lesser extent to access to education and rehabilitation services, but they are also unable to meet the needs of the child and family. The analysis of the main difficulties of access revealed such problems as lack of information about services provided to families raising children with autism in the region, facts of stigmatization of family members by service providers, lack of time and compliance with family needs, territorial remoteness of service providers. It has been found that parents, due to prejudice, lack of awareness, stereotyping, often do not listen to the recommendations of experts, which can be a barrier to interfering in the psychophysical development of the child and providing effective comprehensive support to the family. The nature of social work with families raising children with mental and physical disabilities in Ukraine is mostly fragmentary, which contradicts the principles of systemic work and complexity and becomes a predicate of social isolation of the family, leaving it alone from the problem that requires the development of new forms and methods. social support for this category of clients, which will focus on activating family resources in the process of post-adaptation.