Cooperation of the higher education institution with non-governmental organizations as a subject of social development of communities

Abstract

The article analyzes the current trends in the development of public institutions in Ukraine. The role of non-governmental public organizations in providing social services is considered. The main trends in the development of the private sector have been studied. The role of grant projects is highlighted. The role and place of the private sector in the provision of social services is considered. Examples of implementation of local initiatives and receiving grant support are analyzed. The importance and urgency of the problems of non-governmental organizations in the field of social services are highlighted. The components of the process of ensuring the quality of professional training of specialists in the social sphere are identified, namely: the quality of educational programs, working curricula and educational and methodological support of subjects; the quality of educational technologies that contribute to the formation of professional competencies; the quality of organizational and educational-methodical support of practical training, which allows in the conditions of real social activity to improve and consolidate these competencies; quality of training. At the same time, the mechanism for determining the quality of educational services in this area was studied.

У статті проведено аналіз сучасних тенденцій розвитку діяльності громадських інституцій в Україні. Розглянуто роль недержавних громадських організацій у наданні соціальних послуг. Досліджено основні тенденції розвитку недержавного сектору. Висвітлено роль грантових проектів. Розглянуто роль і місце недержавного сектору у наданні соціальних послуг. Проаналізовано приклади реалізації місцевих ініціатив та отримання грантової підтримки. Висвітлено важливість та актуальність проблематики недержавних громадських організацій у сфері надання соціальних послуг. Виявлено складові процесу забезпечення якості професійної підготовки фахівців соціальної сфери: якість освітніх програм, робочих навчальних програм та навчально-методичного забезпечення дисциплін; якість освітніх технологій, що сприяють формуванню професійних компетентностей; якість організаційного та навчально-методичного забезпечення практичної підготовки, яка дозволяє в умовах реальної соціальної діяльності вдосконалити і закріпити ці компетентності; якість підготовки фахівців. Для досягнення мети статті дослідження базувалося на методах теоретичного узагальнення та порівняння. Робота базується на аналізі змісту підготовки майбутніх соціальних працівників, діяльності неурядових організацій, а також на системному підході як сукупності взаємопов’язаних компонентів професійної освітньої діяльності, що в сукупності дають відповідний результат. Досліджено, що таке освітнє середовище формує готовність майбутніх соціальних працівників до роботи в громаді. Вони користуються цією можливістю і реалізують багато цікавих проектів в об’єднаних територіальних громадах. Це екологічні проекти, молодіжне та шкільне соціальне підприємництво, школи лідерства, молодіжні хаби, центри дозвілля, громадські майстерні, фестивалі тощо. Це допомагає молоді реалізувати свої потреби на селі, а не їхати в місто в пошуках кращих можливостей. Одночасно досліджено механізм визначення якості надання освітніх послуг у цій галузі.