DIGITAL LEARNING OF ART THEORY: PEDAGOGICAL DESIGN

Abstract

The purpose of the paper was to substantiate of the pedagogical design of digital education of future art teachers, in particular the study of art theory in a virtual art class. The essence of the author's concept is manifested in the metadialogue (oscillation) of two approaches: cluster (focused on statistical visualization of neural a network of genre-style signs outside the spiritual context, ie on the "wealth of art") and semasiological (focused on the anthropological interpretation of these genre-style signs as icons, indexes and symbols, ie "wealth of understanding of art"). The proposed project is based on the concept of research-oriented professional education (Inquiry Based Science Education) and technology of advanced learning (Technology Enhanced Learning), which provide bach-elors with many opportunities to conduct art research as a performance. The organization of the design environ-ment of the virtual art class involves non-linear scaffolding in the process of remote virtual experiments on the portal Go-Lab ("Search facility", "Inquiry Spaces", "Related labs" or the link "Online Labs"); GRAASP environ-ment for the implementation of author's developments and pedagogically structured programs in the process of performative interaction between teacher and students. The systematic thinking and methodology of the proposed project - the methodology of performative action - implements the phenomenological-hermeneutic method of coherent modeling and expert evaluation of the theory of conceptual integration, connective theory of metaphorical interpretation, the concept of nonlinear epistemology, synthesis, principles of antinomy. The advantage of digital learning in creatively integrated art theory is that in the computer space the student feels unprecedented freedom of creativity and gets unique opportunities for performative action. Thus, the under-standing of the causality of historical changes in the theory of art is the result of a performative act, in particular in the laboratory of errors. This requires the introduction of nonlinear logic of functional and meaningful expansion of artistic didactics, implementation of computational visualization technologies, network analysis, thematic in-termedia modeling. The visualized results of the study demonstrated the successful integration of performative methodology of cognition as artistic creativity in the process of professional training of future art teachers.

У статті представлено варіант педагогічного проєктування цифрового навчання майбутніх учителів мистецтва, зокрема вивчення курсу теорії мистецтва у віртуальному арт-класі. Сутність авторської конце-пції виявляється у метадіалогу (осциляції) двох підходів: кластерного (зосередженого на статистичній ві-зуалізації нейронною мережею жанрово-стильових знаків поза духовним контекстом, тобто на «багатстві мистецтва») і семасіологічного (зосередженого на антропологічній інтерпретації цих жанрово-стильових знаків як ікон, індексів і символів, тобто «багатстві розуміння мистецтва»). Пропонований проєкт ґрунтується на концепції дослідно-орієнтованої фахової освіти (Inquiry Based Science Education) і відповідно технології вдосконаленого навчання (Technology Enhanced Learning), які забезпечують бакалаврів багатьма можливостями для проведення мистецьких досліджень як перформан-сів. Організація дизайнового середовища віртуального арт-класу передбачає залучення нелінійного скафо-лдингу у процесі проведення дистанційних віртуальних експериментів на порталі Go-Lab («Search facility», «Inquiry Spaces», «Related labs» або за посиланням «Online Labs»); середовища GRAASP для впровадження авторських розробок і педагогічно структурованих программ у процесі перформативної взаємодії викла-дача і студентів. Системна миследіяльнісна методологія пропонованого проєкту –методологія перформативного вчи-нку – реалізує феноменологічно-герменевтичний метод коґерентного моделювання і експертної оцінки те-орії концептуальної інтеграції, коннективної теорії метафоричної інтерпретації, концепцію нелінійної епі-стемології, принципів антиномічності, верифікації, комплексності, диз’юнктивного синтезу. Перевага цифрового навчання творчо інтегрованої теорії мистецтва полягає втому, що у комп’ютер-ному просторі студент відчуває безпрецедентну свободу творчості та отримує унікальні можливості для перформативної дії. Отже, розуміння каузальності історичних змін в теорії мистецтва постає результатом перформативного вчинку, зокрема в лабораторії помилок. Це потребує упровадження нелінійної логіки функціонального та змістовного розширення художньої дидактики, реалізації технологій обчислювальної візуалізації, мережевого аналізу, тематичного інтермедіального моделювання. Візуалізовані результати проведеного дослідження продемонстрували успішне інтегрування перформативної методології пізнання як художньої творчості у процес професійної підготовки майбутніх вчителів мистецтва.