Особливості текстотворення крізь призму семіотики літератури

Abstract

У статті проаналізовано специфіку літературного твору за допомогою семіотичного підходу до розгляду тексту як культурного конструкту зі своєю специфічною структурою, семантичним навантаженням та прагматичною функцією. З’ясовано, що структуралісти розглядають літературний текст поза культурним контекстом, ізольовано, беручи до уваги лише його структурні елементи, що функціонують у межах певної мовної системи. Натомість у постструктуральній фазі літературний твір розглядається у контексті різноманіття культурних кодів, що впливають не тільки на структуру самого тексту, але й на його сприйняття читачами. Охарактеризовано завдання семіотики як наукового підходу до здійснення цілісного дослідження літературного процесу, що передбачає вивчення трьох векторів тексту: семантичного, синтаксичного, прагматичного. Визначено, що семантичне навантаження літературного тексту можна з’ясувати у формальній та змістовій площині, на рівні конотативного значення, метафорики та мовної гри. Розглянуто різні підходи до інтерпретації особливостей риторичних засобів – фігур і тропів, що визначають семантичний аспект дослідження тексту. Окреслено особливості синтактики літературного твору, що передбачає аналіз його структурних елементів на рівні слів, словосполучень, речень, абзаців, розділів. Цілісним дослідження літературного твору як елемента культурної комунікації є тоді, коли береться до уваги прагматична функція тексту, в центрі якої перебуває постать читача. У процесі визначення прагматичних ознак важливою постає рецептивна естетика, представники якої (В. Ізер, В. Яусс) наголошували на особливій ролі читача літературного твору, адже у процесі читання відбувається злиття двох «горизонтів очікування» – автора та читача.

The article analyzes the features of a literary work using the semiotic approach to the text as a cultural construct with its own specific structure, semantic meaning and pragmatic function. It is found out that structuralists view a literary text outside the cultural context, in isolation, taking into account only its structural elements functioning within a particular language system. Poststructuralists analyze a literary work through a variety of cultural codes that affect not only the structure of the text itself, but also its perception by readers. The article pinpoints semiotics as a scientific approach to a holistic study of the literary process, which involves the study of three vectors of the text (semantic, syntactic, pragmatic). It is determined that the semantic aspect of a literary text can be clarified in the formal and content planes, on the level of connotation, metaphor, word play. There have been considered different approaches to the interpretation of the rhetorical means – figures and tropes – that determine the semantic aspect of the study of the text. The analysis of the syntactic aspect of a literary work provides the study of its structural elements at the level of words, phrases, sentences, paragraphs and chapters. A holistic study of a literary work as an element of cultural communication is also realized though the pragmatic function of the text taking into account the figure of the reader. In the process of defining pragmatic features, receptive aesthetics (W. Iser, H.R. Jauss) highlights a special role of the reader of a literary work, as in the process of reading there is a merging of two “horizons of expectation” – author’s and reader’s.