Стилістичні характеристики у синергетиці декодування семантичного обсягу іменників (на матеріалі німецькомовної художньої прози)

Abstract

Статтю присвячено вивченню взаємодії синтагматичних, семантичних і парадигматичних факторів у процесі генерування іменникового змісту з його стилістичними характеристиками у німецькій мові з позиції лінгвосинергетичної наукової парадигми, яка розглядає мову як складну динамічну систему, здатну до самоорганізації і саморегуляції. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. В синергетичному розумінні автор статті проводить паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Якщо в синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію, то в цьому ж руслі у роботі розглянуто реалізацію слова в одному зі своїх значень на мовленнєвому рівні як декодування інформації. Відносно іменника синергетичний механізм мінімізації зусиль у процесі генерування іменниково-інформаційного мовленнєвого змісту передбачає, що ментальний лексикон людини скеровано на оптимальне декодування семантичного обсягу слова з його стилістичним статусом. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичні моделі самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальне декодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників у співвіднесенні з їх стилістичними характеристиками у німецькомовній художній прозі. Лінгвосинергетичний підхід із залученням квантитативних методів дослідження дав змогу проаналізувати на синхронічному зрізі результати саморегуляції й становлення полісемічних та моносемічних іменників з огляду на пройдений ними синергетичний цикл порядок – хаос – порядок і в такий спосіб поповнити германське мовознавство новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику.

Статья посвящена изучению взаимодействия синтагматических, семантических и парадигматических факторов в процессе генерирования субстантивного содержания с его стилистическими характеристиками в немецком языке с позиции лингвосинергетической научной парадигмы. Методологически важным в исследовании является положение о том, что движущим фактором языкового развития выступает синергетический закон приложения наименьших усилий и сохранения языковой энергии. В синергетическом понимании автор статьи проводит параллели между словарем как представителем языкового обобщения о структурированной сумме знаний усвоенной внеязыковой действительности и ментальным лексиконом, который не является произвольным накоплением внесений, а составляет структурированную иерархическую систему таких внесений. Если в синергетическом толковании лексические единицы и их значения на языковом уровне содержат закодированную структурированную информацию, то в этом же русле в работе рассмотрено реализацию слова в одном из его значений на речевом уровне как декодирование информации. Что касается существительного, то синергетический механизм минимизации усилий в процессе генерирования субстантивно-информационного речевого содержания предусматривает, что ментальный лексикон человека направлен на оптимальное декодирование семантического объема слова с его стилистическим статусом. Полученные на основании синергетически-квантитативного подхода результаты экстраполированы на лингвосинергетические модели самоорганизации субстантивного наименования в соответствии с принципом минимизации усилий, направляющего ментальный лексикон человека на оптимальное декодирования семантического объема моносемичных и полисемичных существительных в соотнесении с их стилистическими характеристиками в немецкоязычной художественной прозе. Лингвосинергетичний подход с применением квантитативных методов исследования позволил проанализировать на синхроническом срезе результат становления моносемичных и полисемичных существительных с учетом синергетического цикла порядок – хаос – порядок и таким образом пополнить германское языкознание новыми знаниями о немецкоязычной субстантивной лексике.

The article focuses on the interaction of syntagmatic, semantic and paradigmatic factors in the generation of noun content with its stylistic characteristics in the German language according to the linguosynergetic scientific approach, which treats the language as a complex and dynamic system capable of self-organizing and self-regulating by selecting the most optimal and most comfortable elements of speech tools to the language treasury. Methodologically important in the article is the position that the synergetic law of the least effort is the driving factor in language development. In synergetic terms the author of this article draw parallels between the vocabulary as a representative of the linguistic generalization of the structured amount of knowledge of the learned extra-linguistic reality and mental lexicon, which is not an arbitrary accumulation of inputs, but forms a structured hierarchical system of such inputs. If, in synergetic terms, lexical units and their meanings at the language level contain encoded structured information, then in the same way in the thesis the implementation of the word in one of its meanings at the speech level is considered as information decoding. In relation to the noun, the synergetic mechanism of least effort in the process of generating noun-information speech content implies that the human mental lexicon is directed at optimal decoding of the semantic volume of word with his stylistic status. The results of the study were obtained under synergetic-quantitative approach and then extrapolated to the linguosynergetic models of noun name self-organization by the principle of least effort that directs the human mental lexicon to the optimal decoding of the semantic volume of polysemantic or monosemantic nouns in correlation with their stylistic characteristics in German-language fiction. The study describes the build-up and inherent regulation of the polysemic/monosemic nouns semantic model in the synergetic cycle order-chaos-order thus enriching the German linguistics with the topical knowledge about the nouns in the German language.