Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/20779
Назва: | Проблемы типологии лексических гибридов во французском языке |
Інші назви: | TO THE ISSUE OF LE XICAL HYBRIDS’ TYPOLOGY IN THE FRE NCH LA NGUAGE |
Автори: | Косович, Ольга Василівна |
Бібліографічний опис: | Косович О. В. Проблемы типологии лексических гибридов во французском языке // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Соціальні комунікації. Київ : Гельветика, 2020. Т. 31 (70). № 2. Ч. 1. С. 158-163 |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Гельветика |
Ключові слова: | французька мова гібрид лексичний гібрид гібридна неологія гібридність запозичення типи гібридів конфікс афікс French language hybrid lexical hybrid hybrid neology hybridity borrowing types of hybrids сonfix affix |
Короткий огляд (реферат): | У статті розглянуті типології гібридних утворень відповідно до різних критеріїв. Розмежування гібрида в лексичному плані може служити відправним моментом для представлення типології гібридів залежно від різних критеріїв, як-от способи породження, морфологічна будова, характеристики в неологічному плані тощо. Широкі можливості щодо аналізу процесів гібридизації відкриваються і з погляду соціолінгвістики, статистики, нормативних мовних стандартів, діахронії тощо (категорії гібридних утворень у тимчасовому плані, категорії соціолектів, які вирізняються високою частотністю гібридних новотворів, сучасна
активність греко-латинської та англо-американської гібридизації, гібридна неологія з погляду нормативних настанов мови тощо). Дослідження гібридних лексем у морфологічному та лексичному планах зосереджено передусім на виявленні параметрів, які уможливлюють розмежування даного феномену та диференціацію його з-поміж аналогічних мовних явищ. Деякі науковці зазвичай розрізняють дві категорії лексичних одиниць у дериваційному плані: гібриди й адаптовані запозичення. Безперечно, гібрид є видом запозиченої лексеми, проте вважаємо, що ці два типи базуються на різних дериваційних механізмах, отже, мають відрізнятися один від одного. З огляду на всі аспекти утворення гібридів, зокрема і фактичний матеріал, у статті ми використовуємо таке визначення цього терміна: гібрид – це твірне, складнотвірне або складне слово мови, що складається зі словотвірних елементів (основ і афіксів) різної етимології. Гібридизація є природним процесом безперервного контакту мов. Мови, немов би «притираються» та пристосовуються одна до одної, отже, відбувається запозичення одиниць, компонентів, елементів однієї мови в іншої. Кількість гібридів у французькому словниковому складі є суттєвою на відміну від інших мовних вокабулярів. Як свідчить наукова розвідка, міксування в гібридних лексемах різноманітне: корінні суфікси здатні поєднуватися з коренями, що запозичуються, і, навпаки, наявні в мові корені – із запозиченими афіксами. Отже, в тій самій лексемі можуть водночас «співіснувати» корінні та запозичені афікси. This article describes the typology of hybrid entities in accordance with different criteria. The distinction between the hybrid in the lexical plan can serve as a starting point for the proposal of a typology of hybrids depending on various criteria such as, the mechanisms of generation, morphological structure, neological functions and so on. Broad prospects for the study of this concept can also be opened at an angle of sociolinguistics, statistics, rules of language, diachrony, etc. (types of hybrids productivity over time, the types of sociolect, and Anglo-American hybridization, hybrid neology from the point of view of the norms of language, etc.). The study of hybrids in morphological-lexical plan primarily involves clarification of the criteria which allow to distinguish between this category and differentiate it among similar lexical units. Some authors often identify two types of lexical units in derivational terms: hybrids and adapted loan-words. Of course, a hybrid structure is a type of borrowing, but, in our opinion, these two categories are based on various relative derivational mechanisms, and, accordingly, must differ from each other. Considering all aspects of the formation of hybrids, including the facts, in our work we use such definition of the term hybrid: so, hybrid is derivational, word-formative or complex word in the language, composed with the word-formative elements (stems and affixes) of different etymology. In our study, we consider the formation of hybrids and their place in the modern French language within the framework of neologization processes. Hybridization is a natural result of the constant convergence of languages. Borrowing from each other certain units, elements, components, languages are adapting and adjusting to each other, acting alternately in the role of the source or the recipient. The number of hybrids in the French language greatly exceeds their availability in other languages. As the results show, the combination of hybrids may be different, indigenous affixes are able to be combined with borrowed roots and, on the contrary, roots existing in the language can combine with borrowed affixes, indigenous and borrowed affixes can simultaneously «coexist»in the same lexeme. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/20779 |
ISSN: | 2663-6069 2663-6077 |
Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Kosovych_TO_THE_ISSUE_LEXICAL.pdf | 422,58 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.