Науково-методична робота як форма управління розвитком професійної компетентності вчителя

Abstract

На основі розгляду теоретико-методологічної та наукової літератури проаналізовано сутність основних понять проблематики дослідження. З’ясовано, що управління властиве тільки складним цілісним системам. Визначено, що кожний педагог, керівник навчального закладу на своєму місці та узгоджено з колегами має виконувати саме йому визначені функції, одночасно спрямовуючи свою діяльність на досягнення спільної мети системи. Вказано, що управління розвитком професійної компетентності вчителя, як правило, здійснюється на декількох рівнях: ієрархічне управління (виникає у зв’язку з наказом, розпорядженням, вимогою, утворенням режимів та обмежень, котрі є частиною основної документації навчального закладу); паритетне управління (передбачає демократичну, зацікавлену, рівну для всіх участь в житті і діяльності навчального закладу, в процесі якого не існує керівників і підлеглих, а є корисна спільна діяльність, зорієнтована на використання особистих зацікавлень і якостей у спільній роботі; паритетна взаємодія надає можливість відкриття прихованих здібностей викладача, відбувається взаємонавчання) та латентне управління (має за мету за допомогою численної кількості інформації та можливостей ззовні стимулювати творчий пошук викладача, наштовхнути його на самостійне винайдення ідеї чи рішення). З’ясовано, що науково- методична робота у навчальному закладі – це цілісна, заснована на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації до професійної майстерності кожного викладача і вихователя (включаючи заходи щодо керування професійною самоосвітою і самовихованням педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу, а зрештою – на вдосконалення освітнього процесу, досягнення оптимального рівня освіти, виховання і розвитку конкретних фахівців.

На основе рассмотрения теоретико-методологической и научной литературы проанализированы сущность основных понятий проблематике исследования. Установлено, что управление присуще только сложным целостным системам. Определено, что каждый педагог, руководитель учебного заведения на своем месте и согласован с коллегами должен выполнять именно ему определенные функции, одновременно направляя свою деятельность на достижение общей цели системы. Указано, что управление развитием профессиональной компетентности учителя, как правило, осуществляется на нескольких уровнях: иерархическое управление (возникает в связи с приказом, распоряжением, требованием, образованием режимов и ограничений, которые являются частью основной документации учебного заведения); паритетное управление (предусматривает демократическое, заинтересованную, равную для всех участие в жизни и деятельности учебного заведения, в процессе которого нет руководителей и подчиненных, а есть полезная совместная деятельность, ориентированная на использование личных интересов и качеств в совместной работе; паритетное взаимодействие дает возможность открытия скрытых способностей преподавателя, происходит взаимообучение) и латентное управления (имеет целью с помощью многочисленного количества информации и возможностей извне стимулировать творческий поиск преподавателя, натолкнуть его на самостоятельное изобретение идеи или решения). Выяснено, что научно-методическая работа в учебном заведении - это целостная, основанная на достижениях науки и передового педагогического опыта и на конкретном анализе учебно-воспитательного процесса система взаимосвязанных действий и мероприятий, направленных на всестороннее повышение квалификации в профессионального мастерства каждого преподавателя и воспитателя (включая меры по управлению профессиональной самообразованием и самовоспитанием педагогов), на развитие и повышение творческого потенциала педагогического коллектива, а в конечном итоге - на совершенствование образовательного процесса, достижение оптимального уровня образования, воспитания и развития конкретных специалистов.

On the basis of consideration of theoretical, methodological and scientific literature, the essence of the basic concepts of the research problem have been analyzed. It has been established that control is inherent only in complex integral systems. It is determined that every teacher, head of an educational institution, at one’s position in cooperation with one’s colleagues, must perform one’s own specific functions, while simultaneously guiding one’s activities towards achieving the overall goal of the system. It is indicated that the management of the development of teacher's professional competence, as a rule, is carried out at several levels: hierarchical management (arises in connection with an order, instruction, requirement, the formation of regimes and restrictions, which are part of the main documentation of the educational institution); parity management (provides for democratic, interested, equal participation for all in the life and activities of an educational institution, in the process of which there are no authority and subordinates, but there is a useful joint activity focused on application of personal interests and qualities in common work; parity interaction makes it possible to discover hidden abilities of a teacher, there is mutual learning) and latent management (it aims at application of a large amount of information and opportunities from the outside to stimulate the teacher's creative search, push him to independently invent an idea or solution). It was found that scientific and methodological work in an educational institution is a holistic system based on the achievements of science and advanced pedagogical experience and on a specific analysis of the educational process, a system of interrelated actions and activities aimed at a comprehensive improvement of qualifications in the professional skills of each teacher and educator (including measures to manage professional self-education and self-education of teachers), to develop and increase the creative potential of the teaching staff, and ultimately to improve the educational process, to achieve the optimal level of education, upbringing and development of specific specialists.