Використання авторських неологізмів на заняттях зі словотвору (на матеріалі поезій Василя Стуса)

Abstract

У статті обґрунтовано доцільність використання авторських неологізмів на заняттях зі словотвору. Закцентовано увагу на дидактичному матеріалі з художніх текстів, котрий, окрім досягнення навчальної, розвивальної і виховної мети, дозволяє реалізувати міжпредметні зв’язки. Саме вони сприяють інтегрованому підходу до розуміння й аналізу мовних явищ, що забезпечує єдність лінгвістичної теорії і мовленнєвої практики в формуванні мовної особистості студента-філолога.

В статье обоснована целесообразность использования авторских неологизмов на занятиях по словообразованию. Акцентировано внимание на дидактическом материале из художественных произведений, который, кроме достижения учебной, развивательной и воспитательной цели, позволяет реализовать межпредметные связи. Именно они сопутствуют интегрированнму подходу к пониманию и анализу языковых явлений, что обеспечивает единство лингвистической теории и речевой практики в формировании языковой личности студента-филолога.

The article substantiates the feasibility of using author’s neologisms in the lessons in word-formation. Attention is paid to the didactic material of literary texts, which, in addition to achievement of academic, developing and educational goals, allows to realize cross-curricular approach. They promote an integrated approach to understanding and analysis of linguistic phenomena, which ensures the unity of linguistic theory and speech practice in formation students' philologist language personality.