Бандури василя Герасименка: від «Львів’янки» до харківської бандури

Abstract

У статті розглянуто еволюцію поглядів видатного бандурного майстра сучасності Василя Явтуховича Герасименка на розвиток різних типів академічної бандури – київського та харківського. Показано зв’язок ранніх інструментів майстра з діатонічними львівськими бандурами 1920-х–1940-х років (К. Місевич та ін.). Досліджено становлення «Львів’янок» від інструментів з довбаним корпусом і діатонічним звукорядом – до інструментів з клепковою (сегментною) основою спідняка з напів-, суцільно- та подвійнодіатонічним строєм. Охарактеризовано пошуки майстра у сфері конструювання харківської бандури.

В статье рассмотрена эволюция взглядов выдающегося бандурного мастера современности Василия Явтуховича Герасименко на развитие различных типов академической бандуры – киевского и харьковского. Показана связь ранних инструментов мастера с диатоническими львовскими бандурами 1920-х–1940-х годов (К. Мисевич и др.). Исследовано становление «Львовянок» от инструментов с долбленным корпусом и диатоническим звукорядом – к инструментам на сегментной основе нижней части резонаторного корпуса с полу-, сплошным и дваждыдиатоническим строем. Охарактеризованы поиски мастера в области конструирования харьковской бандуры.

The article is dedicated to the famous bandura craftsman’s of today Vasyl’ Herasymenko’s regards evolution on development of the two different types of academic Bandura – Kyiv type and Kharkiv type. A link is shown between the craftsman’s early instruments and the diatonic Lviv Banduras of 1920–1930 s. (K. Misevytch and others). This article reviews the incipience of Lviv Banduras from the dug-out resonator box and diatonic scale instruments up to instruments having a segmented resonator box with semi-, integrally-, and double diatonic tuning. The craftsman’s research in the area of the Kharkiv Bandura designing is characterized.