Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/18316
Назва: Психологічні особливості релігійної соціалізації особистості: вікові аспекти
Інші назви: ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕЛИГИОЗНОЙ СОЦИАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ: ВОЗРАСТНЫЕ АСПЕКТЫ
PSYCHOLOGICAL FEATURES OF PERSONALITY’S RELIGIOUS SOCIALIZATION: AGE PECULIARITIES
Автори: Савелюк, Наталія Михайлівна
Бібліографічний опис: Савелюк Н. Психологічні особливості релігійної соціалізації особистості: вікові аспекти // Вісник київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 2(9). С. 64-67.
Дата публікації: 2018
Видавництво: "Київський університет"
Ключові слова: особистість
соціалізація
релігійна соціалізація
релігійна активність
релігійні почуття
релігійні мотиви
релігійний світогляд
релігійні дії
личность
социализация
религиозная социализация
религиозная активность
религиозные мотивы
религиозное мировоззрение
религиозные действия
personality
socialization
religious socialization
religious activity
religious feelings
religious motives
Короткий огляд (реферат): Теоретично аналізуються поняття "соціалізація" та "релігійна соціалізація"; розкриваються соціологічний, психологі- чний, педагогічний підходи як базові наукові контексти розгляду; порівнюється роль основних агентів релігійної соціаліза- ції – батьків, церкви, інших релігійних організацій та однолітків. Обґрунтовується роль власної релігійної активності особистості як суб'єктного чинника її релігійної соціалізації. Описуються та інтерпретуються результати порівняльного емпіричного дослідження міри вираженості основних аспектів релігійної активності в юнацькому та ранньому дорослому віці. Констатовано, що серед більшості релігійних, а також передрелігійних почуттів і внутрішніх мотивів релігійності, з віком послаблюється переживання тільки почуття самотності, відчуття "де жав'ю" та роздвоєності релігійної самосві- домості особистості на "Я-грішне" та "Я-праведне", а також посилюється дієвість звертання до Бога заради досягнення стану бажаного внутрішнього благополуччя
Теоретически анализируются понятия "социализация" и "религиозная социализация"; раскрываются социологический, психоло- гический, педагогический подходы как базовые научные контексты рассмотрения; сравнивается роль основных агентов религиозной социализации – родителей, церкви, других религиозных организаций и ровесников. Обосновывается роль собственной религиозной активности личности как субъектного фактора ее религиозной социализации. Описываются и интерпретируются результаты сравнительного эмпирического исследования меры выраженности основных аспектов религиозной активности в юношеском и ран- нем взрослом возрасте. Констатировано, что среди большинства религиозных, а также предрелигиозных чувств и внутренних мо- тивов религиозности, с возрастом ослабляется переживание только чувства одиночества, ощущения "де жавю" и раздвоенности религиозного самосознания личности на "Я-грешное" и "Я-праведное", а также усиливается действенность обращения к Богу ради достижения состояния желательного внутреннего благополучия.
The article summarizes theoretical analysis of the concepts "socialization" and "religious socialization" which is defined as the process of "the entry of a person or group of people into a religious way of life, the assimilation of their religious values and norms of behavior, and, as a consequence, the change of relations with society caused by professed religious laws." As a result of this process, people adapt to the appropriate cultural environment and become separated from a certain part of society; reveals sociological, psychological, pedagogical approaches as the basic scientific contexts of the consideration; compares the role of main agents in religious socialization — parents, religion, different religious organizations and person’s coevals. The most widely studied ontogenetic periods of religious socialization, namely childhood, adolescence and early adolescence, are noted. At the same time, it emphasizes the period of ontogeny that has not been practically studied, such as late adolescence and periods of adulthood. And since the aforementioned age stages are a period of bright flowering of personality, which develops and manifests itself in the activity of the individual, then it is expedient to study here not so much the influence and interaction of the agents of socialization, as their own attitude, the person's assessment of their religiosity. The role of personality’s own religious activity as the subject factor of his\her religious socialization has been substantiated. Results of the comparative empirical study on expression degree of the main aspects of religious activity in adolescence and early adulthood have been described and interpreted. It has been stated that in the majority of religious, as well as pre-religious feelings and internal motives of religiousness, with certain age, the experience has weakened due to the feeling of loneliness, the feeling of "déjà vu" and the bifurcation of personality’s religious self-consciousness between "sinful" and "righteous", and, therefore, the effectiveness of appealing to God in order to attain the desired state of well-being has intensified.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/18316
ISSN: 1728-3817
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Saveluk17.pdf363,17 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.