Вчинковий потенціал особистості учня: теоретико-методологічні засади дослідження

Abstract

Розкрито можливості запровадження вчинкового підходу в систему сучасної шкільної освіти. У статті висвітлено сутність і психолого-педагогічний зміст поняття «вчинковий потенціал особистості учня». Розроблено й обґрунтовано психолого-педагогічну методику дослідження вчинкового потенціалу старшокласника. Основними критеріями оцінки вчинкового потенціалу старшокласників визначено: когнітивне та емоційне прийняття ними значущості вчинкової активності, суб’єктивні та об’єктивні стимули і можливості її актуалізації, суб’єктивний досвід вчинкової активності у різних сферах життєдіяльності. Розроблено та апробовано програму емпіричного дослідження, що охопила такі етапи: збір емпіричного матеріалу, проведення констатувального і формувального експериментів, аналіз та інтерпретацію одержаних результатів. Обґрунтовано вибір старшокласників як респондентів дослідження. Встановлено, що вчителі і старшокласники не мають чіткого уявлення про основні цілі та критерії сучасного шкільного виховання, не пов’язують його з формуванням готовності до вчинку. Виявлено психологічні характеристики ситуаційної, мотиваційної, дієвої та післядієвої компонент учинкового потенціалу старшокласників. У дослідженні висвітлено варіанти комбінування структурних компонентів вчинкового потенціалу старшокласників. Виокремлено три основні кластери, що фіксують відповідні риси сформованості вчинкового потенціалу у старшокласників: низький, середній і високий. Зроблено висновки, що запроваджені у формувальному експерименті методичні підходи підтверджують можливість цілеспрямованого психолого-педагогічного впливу на актуалізацію вчинкового потенціалу учнів, формування в них моральності, креативності, ініціативності, інтернальності, самодостатності, рефлексивності, здатності долати надмірну нормативність та стереотипність у поведінці, виробляти індивідуальні способи вчинкової взаємодії; задіяння вчителів до вчинково зорієнтованих заходів сприяє розвитку в них учинкової рефлексії, розширює можливості власне гуманістичного підходу до виховання особистості учня.

In the article the importance and possibilities of introduction of action approach in the system of education are described. The essence of the psychological- educational matter of the definition of "actional potential of pupil’s personality" have been discvered. The psychologically-educational principles of evaluation of actional potential of senior pupil have been developed and proved. The basic criteria of them have been recognized as the following: pupil’s cognitive and emotional percetion of the significance of their actional activity, subjective and objective incentives and the possibilitiesof their actualization, subjective experience of actional activity in the different spheres of life. An empirical research program was developed, tested and covered the following stages: collecting empirical material, fixing and forming experiments, analyzing and interpreting the results. According to the resuls of empiric investigation the summary has been made about that teachers and senior pupils don’t have a clear idea of the main goals and criteria of modern school education; don’t link it with the formation of readiness of action. The psychological characteristics of situational, motivational, active and afteractive components of the actional potential of school youth are revealed. The level of the development of the actional potential has been revealed the individually-typological characteristics of actional potential of senior pupils according to the components: “I am in a situation”, “I want”, “I can”, “I react”. There are three main clusters, which appropriate of the formation of actional potential in senior pupils: low, medium and high. The psychological peculiarities of the development of actional potential of senior pupils have been elucidated and they have proved principal possibility of the development and actualization of their actional activity in the conditions of an educational establishment. Teachers are involved into action-oriented measures more contribute to the development of humanistic approach to the education of the pupil's personality.