Типологія словесних поетичних образів збірки «Між горами» Р. Фроста

Abstract

колишньої дійсності. Висвітлено питання предмета дослідження когнітивної поетики, який полягає у ви- вченні художньої семантики, особливо дослідженні лінгвокогнітивних стратегій формування й обробки інфор- мації, опредметненої у художніх текстах. Визначено, що серед питань, які входять до сфери її інтересів, вагоме місце посідають теоретичні розробки, пов’язані з дослідженням СПО, зокрема вивчення лінгвокогнітивних ас- пектів поетичних образів у творчості різних авторів. Проблема функціонування СПО виступає лінгвокогнітивним феноменом, адже саме вербалізовані концепти утворюють концептуальну картину світу певної культурної спільноти. У когнітивній поетиці СПО розглядають як трикомпонентний конструкт, що складається з передконцептуальної (архетипної), концептуальної (змістової або смислової) та вербальної (словесної реалізації передконцептуальної та концептуальної структури) матриць. На основі комплексу критеріїв, до яких входять функціональний, семантичний, синтаксичний і когнітивний, визначених Л. Бєлєховою, виділено архетипні, стереотипні (універсальні, культурно‑специфічні, авторські, ново- образи), ідіотипні та кенотипні словесні поетичні образи літературного тексту. На матеріалі збірки «Між горами» американського поета Р. Фроста на основі класифікації типів СПО, розробленої Л. Бєлєховою, проаналізовано архетипні, стереотипні, ідіотипні та кенотипні СПО. Зроблено ви- сновок, що стереотипних СПО найбільше у поезіях (культурно-специфічні образи представлені фітонімами та зоонімами), архетипні СПО виступають у формі алюзій на біблійну тематику, авторські ідіотипи виражені в образах вогню, світла, часу. Усі СПО, виокремлені у поетичних текстах Р. Фроста, слугують для увиразнення належності віршів до американського національно-культурного простору початку ХХ ст. Проблема СПО у межах сучасних лінгвокогнітивних наукових розвідок залишається актуальною, тому вба- чаємо перспективу дослідження СПО, представлених у поетичних текстах авторів різних національних літе- ратур, у компаративному аспекті.

The article analyzes verbal poetic image (VPI) as a special form of reflection of the surrounding reality. The article deals with the subject of the study of cognitive poetics, which consists in the study of artistic semantics, especially the study that among the issues within its sphere of interest, theoretical developments related to the study of VPIs, in particular, the study of linguocognitive aspects of poetic images in the works of different authors, occupy an important place. The problem of the functioning of the VPI is a linguistic cognitive phenomenon, because verbalized concepts form a conceptual picture of the world of a certain cultural community. In cognitive poetics, VPIs are considered as a threecomponent construct consisting of pre-conceptual (archetypal), conceptual (content or semantic) and verbal (the verbal realization of pre-conceptual and conceptual structure) matrices. On the basis of a set of criteria, which include functional, semantic, syntactic and cognitive, defined by L. Belekhova, archetypal, formulaic (universal, culturally specific, authorial, newly-formed), idiotypical and kenotypical VPIs of the literary text are distinguished. On the basis of the collection “Mountain Interval” by the American poet R. Frost, based on the classification of types of VPIs developed by L. Belekhova, the archetypal, formulaic, idiotypical and kenotypical VPIs have been analyzed. It is concluded that formulaic VPIs are the most numerous in poetry (in particular, culturally specific images are represented by phytonyms and zoonyms), archetypal VPIs are in the form of allusions on biblical themes, and authorial idiotypes are expressed in the images of fire, light, and time. All the VPIs, highlighted in the poetic texts of R. Frost, serve to express the belonging of the poems to the American national and cultural space of the early 20th century. The problem of VPI within the framework of modern linguocognitive research remains relevant, so we see the prospect of investigating the VPIs presented in the poetic texts of authors of different national literatures in a comparative aspect.