Історіософський код в історичній повісті «Шестикрилець» Катрі Гриневичевої

Abstract

статті осмислено історіософську концепцію Катрі Гриневичевої в повісті «Шестикрилець», спрямовану на самовизначення українців як нації; окреслено художні домінанти історичного мислення авторки (національна ідея, аналітичність, поєднання історичного факту та авторського вимислу, ускладнення наративної структури, часопросторові деформації, монтажність композиції, увиразнення зовнішнього й внутрішнього конфліктів та ін.). Доведено, що у повісті «Шестикрилець» письменниця майстерно синтезувала художні елементи фольклорної, романтичної та барокової традицій в оригінальній жанровій формі – новелістичній повісті. Доцентрова інтеграція окремих новел-мікросюжетів через асоціативні та причиново-наслідкові зв’язки забезпечує панорамну картину тогочасної дійсності, «мозаїчну епічність». Вони – сцени великої історичної драми, що авторка неухильно розгортає до трагічного фіналу. Досліджено, що письменниця впевнено руйнувала традиційний для української історичної прози принцип сюжетної і хронологічної неперервності. З іншого боку, вона трансформувала жанр роману-життєпису через відмову від біографічної, так званої житійної структури твору. Відтак Катря Гриневичева створила оригінальний жанровий різновид історичної повісті, де художньо інтерпретувала українську історію другої половини ХІІ – початок ХІІІ ст. в контексті споконвічних прагнень українців до національного самовизначення та самоствердження.

The article focuses on the historical and philosophical concept of Katria Hrynevycheva’s novella "Shestykrylets", aimed at national self-determination of Ukrainians; the artistic dominants of the author's historical thinking (national idea, analyticity, combination of historical fact and author's fiction, complexity of the narrative structure, space-time deformations, montage of composition, expressiveness of external and internal conflicts, etc.) are outlined. It has been proved that in the novella "Shestykrylets" the writer skillfully synthesized artistic elements of folk, romantic and baroque traditions in an original genre – novella with short story elements. Centripetal integration of individual short stories through associative and cause-and-effect relationships provides a broad picture of the reality of that time, “mosaic epicness”. They are the scenes of great historical drama that the author steadily unfolds until the tragic ending. It has been researched that the writer confidently destroyed the principle of storyline and chronological continuity, traditional for Ukrainian historical prose. On the other hand, she transformed the genre of the biographical novel by rejecting the biographical, so-called life structure of a literary work. Thus, Katria Hrynevycheva created an original genre of historical novella, where she artistically interpreted Ukrainian history of the second half of the 12th – the beginning of the 13th centuries in the context of the Ukrainians' eternal desire for national self-determination and self-assertion.