Проблеми сексуальної педагогіки у вітчизняній педології

Abstract

У статті аналізується вклад педологічної науки в розвиток сексуальної педагогіки у 1920-1930-х роках. Виділено основні напрямки та різноманітні підходи педологічних шкіл до вирішення проблем сексуальної соціалізації учнівської молоді. Виділена основа розбіжностей різних напрямків педологічних досліджень, а саме - розуміння співвідношення ролі біологічних і соціальних факторів, спадковості, середовища та виховання. Представлено розгорнуту характеристику ідей та праць представників біогенетичного та соціогенетичного напрямків в педології, особливий акцент зроблено на концепціях сексуальної просвіти та статевого виховання у лідерів кожного з цих напрямків П. Блонського та А. Залкінда. Критично проаналізовано позитивні та негативні наслідки ідеологічного розгрому педології для розвитку сексуальної педагогіки.

In the article the contribution of pedagogical science to the development of sexual pedagogics in the 1920-1930s is analyzed. The main directions and various approaches of pedological schools to solve the problems of sexual socialization of the school youth are highlighted. The main basis of disagreement between different areas of pedological researches, namely the understanding of role of biological and social factors, heredity, environment and upbringing is pointed out. A detailed description of ideas and works of representatives of biogenetic and sociogenetic trends in pedology was presented, a special emphasis was made on the concepts of sexual education in the leaders of each of these areas P. Blonsky and A. Zalkind. The positive and negative consequences of the ideological defeat of pedology for the development ofsexual pedagogicswere critically analyzed.