“Війна історій” за великого київського князя Ярослава Мудрого та його спадщину

Abstract

На основі методології історіографічної компаративістики та у форматі “війни історій” проаналізовано підходи українських та російських істориків до з'ясування ролі Ярослава Мудрого в українському державотворенні, висвітлено основні напрями її фальсифікації і спотворення. У російській історичній науці і пропаганді, починаючи з часів В. Татіщева, М. Карамзіна, М. Погодіна, С. Соловйова та ін. до сьогодення, обґрунтовуються претензії Москви на київську спадщину, заперечується роль Великого князя Київського установленні української державності, конструюється його образ як “собирателя русских земель” і одного з фундаторів концепції колонізаторської політики, розширення території Московського царства та творення “русского централизованого государства”. Глорифікується та міфологізується військова діяльність Ярослава Мудрого, однобічно і упереджено висвітлюється його внесок у вироблення правових засад Києворуської держави, реформування системи влади і державного управління, внесок у розвиток культури, освіти і духовності, який інтерпретується як формування “русской культури” і “русского православия”.

Окреслено деякі нові підходи щодо міждисциплінарних досліджень проблеми і розвінчування найпоширеніших спотворень образу князя та його діяльності, подолання ідеологічних стереотипів та міфів.

Based on the methodology of comparative studies and in the “war of stories” format was conducted a comparative analysis of the views of Ukrainian and Russian historiography on the figure of Yaroslav the Wise, the main directions of its falsification and distortion are highlighted. In Russian historical science and propaganda, since the times V. Tatischev, M. Karamzin, M. Pogodin, S. Solovyov etc. to the present, substantiate claims of Moscow to Kyiv legacy, denied the role of the Grand Duke of Kiev in the formation of Ukrainian statehood, constructed his image as “Collector of Russian lands” and one of the founders of the concept of colonial policy, expansion of the territory of the Moscow kingdom and creation “Russian centralized state”. Glorifies and mythologized military activity of Yaroslav the Wise, unilaterally and biasedly highlights its contribution to the development of legal foundations Kyiv Rus state, reforming the system of power and public administration, contribution to the development of culture, education and spirituality, which is interpreted as formation “Russian culture” and “Russian Orthodoxy”.

Outlined some new approaches to interdisciplinary research of problems and solving the most common distortions of the image of the prince and his activities, overcoming ideological stereotypes and myths.