The Problem of Creating a Non-Discriminatory Environment in General Secondary Education Institutions: Gender Approach

Abstract

The article is dedicated to the actuality of the problem of implementing a gender approach as key in creating a non-discriminatory school environment in the conditions of reforming the educational system of Ukraine. The authors’ understanding of the essence of the non-discriminatory environment in an educational institution as safe, healthy, inclusive and gender-equitable is given; the role of a teacher in this process is indicated. The essence of the gender approach and the peculiarities of its implementation in the general secondary education institutions are revealed. The results of the study of the content and prevalence of gender views and stereotypes among teachers of both sexes are presented. It has been found that most educators are heavily influenced by traditional views on the relationship between the genders. The differences in the gender perceptions of female teachers and male teachers depending on age and teaching experience have been revealed. About 20% of teachers implement a gender approach in school practice. It is empirically proved, that pedagogical groups deepen differentiation of social and psychological requirements and expectations regarding pupils and students. Most teachers remain uncertain in their gender orientations, profess the ideology of complementarity of male and female roles. The educational process in secondary education establishments reinforces traditional views on the dichotomy of women and men social roles and to a lesser extent demonstrates the equality and equivalence of both sexes, capable of assertive behavior and the interchangeability of gender roles. Prospects for further research outline a further need to determine ways to develop the egalitarian culture of teachers of general secondary education.

Обґрунтовано актуальність проблеми впровадження ґендерного підходу як ключового у побудові недискримінаційного шкільного середовища в умовах реформування освітньої системи України. Подано авторське розуміння сутності недискримінаційного середовища як безпечного, здоров’язбережувального, інклюзивного та ґендерно-справедливого; зазначено роль учителя у процесі його формування. Описано сутність гендерного підходу та особливості його впровадження у заклади загальної середньої освіти. Представлено результати дослідження змісту і поширеності ґендерних поглядів та стереотипів серед вчителів обох статей. З’ясовано, що більшість педагогів перебуває під значним впливом традиційних поглядів на взаємини статей. Виявлено відмінності у ґендерних уявленнях вчителів-жінок і вчителів-чоловіків залежно від віку та педагогічного стажу. Емпірично доведено: педагогічні колективи поглиблюють диференціацію соціально-психологічних вимог та очікувань стосовно учнів та учениць; більшість вчителів залишаються невизначеними у власних ґендерних орієнтаціях, сповідують ідеологію комплементарності жіночих і чоловічих ролей; освітній процес у закладі загальної середньої освіти підкріплює традиційні погляди на дихотомію соціальних ролей жінок і чоловіків та меншою мірою демонструє рівноправ’я та рівноцінність обох статей, здатних до асертивної поведінки та взаємозамінності ґендерних ролей.

Обоснована актуальность проблемы внедрения гендерного подхода как ключевого в построении недискриминационной школьной среды в условиях реформирования образовательной системы Украины. Представлено авторское понимание сущности недискриминационной среды в учебном заведении как безопасной, здоровьесберегающей, инклюзивной и гендерно-справедливой; указано роль учителя в процессе её формирования. Раскрыта сущность гендерного подхода и особенности его внедрения в учебном заведении. Представлены результаты эмпирического изучения содержания и распространения гендерных стереотипов среди учителей обоих полов. Выяснено, что большинство педагогов находится под значительным влиянием традиционных взглядов на взаимоотношения полов. Выявлены различия в гендерных представлениях учителей-женщин и учителей-мужчин в зависимости от возраста и педагогического стажа. Эмпирически доказано: педагогические коллективы углубляют дифференциацию социально-психологических требований и ожиданий относительно учеников и учениц; большинство учителей неопределены в собственных гендерных ориентациях, исповедуют идеологию комплементарности мужских и женских ролей; образовательный процесс в учреждении общего среднего образования подкрепляет традиционные взгляды на дихотомию социальных ролей женщин и мужчин и в меньшей степени демонстрирует равенство и равноценность полов, их способность к ассертивному поведению и взаимозаменяемости гендерных ролей.