Поетика «Майових елегій» Івана Франка

Abstract

У статті йдеться про властивості елегії Івана Франка як особливого явища української ліричної поезії на початку ХХ століття. Мета цієї роботи – утвердити елегійну жанрову матрицю як чинник родо-жанрової дифузії та відновлення традицій космогонічного поетичного міфу, зокрема й первозданного синкретизму мистецтв. Детальну увагу зосереджено на аналізі елегійних поезій І. Франка, здійсненому передусім методами «повільного прочитання» та порівняння. Це допомогло сформулювати головну думку статті – цілісність та неперервність української елегійної традицій на подальші десятиліття розвитку літературного процесу. Таким чином, стаття стає засновком для подальшого дослідження української ліричної поезії в царині жанрових матриць та образної структури.

The article deals with the main properties of Ivan Fraтko’s elegy as a particular phenomenon of Ukrainian lyrical poetry on the beginning of the 20th century. The aim of this study is to confirm the elegiac genre matrix as the factor of genre diffusion and restoration of the traditions of cosmogonist poetical myth, which include the primordial syncretism of different arts. The author of the article has given the detailed analysis of Ukrainian elegies by Ivan Franko, accomplished, first of all, by the methods of ‘close reading’ and comparative interpretation. This has helped forming the main idea of the article as the integrity and irreversibility of Ukrainian elegiac traditions for the decades to come. Therefore, the article would be of great help to further studies of Ukrainian lyrical poetry within the framework of genre matrices and imagery structure.