Переговори Директорії з французьким командуванням в Одесі у 1919 р. у військово-теоретичній спадщині генерала Олександра Грекова

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати спогади Олександра Грекова, які висвітлюють процес переговорів Антанти та української Директорії у 1919р., порівняти офіційну версію цих подій з матеріалами мемуарів генерала. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів, базується на принципах історизму, системності та науковості. При написанні статті були, передусім, використані загальнонаукові методи, а саме аналіз, синтез, порівняння, конкретизація, частково системний аналіз. Наукова новизна полягає в тому, що вперше подано версію переговорного процесу між Директорією та французьким командуванням в Одесі очима сучасника – міністра військових справ УНР, який брав безпосередню участь у цих переговорах, надано характеристику кількох діячів Директорії крізь призму особистих симпатій та антипатій генерала Грекова, що дало можливість краще зрозуміти політичну кон’юктуру того часу та особливості відносин всередині цього керівного державного органу. На основі мемуарів також простежено динаміку переговорного процесу у контексті зміни міжнародного становища, визначено місце та роль у переговорах військового міністра УНР – генерала Грекова О. П. Автор окреслила основні причин невдачі українських делегацій та підсумувала тематичний мемуарного матеріалу з точки зору його інформативної цінності для історичної науки. Висновки. Військово-теоретична спадщина Олександра Петровича Грекова висвітлює цей процес переговорів Директорії з французами дуже структуровано та обґрунтовано, генерал подає матеріали у хронологічній послідовності, робить спробу періодизації революційних подій та державотворчого процесу в Україні. Водночас державні інституції, провідні політичні діячі подаються через призму власного, нерідко надто суб’єктивного бачення, а такі постаті, як С. Петлюра та П. Скоропадський, отримують таврувальні оцінки, хоча й на це є свої підстави. Таким чином, державницькі позиції О.Грекова та його блискуча військова та юридична освіти зумовили характер його мемуарів.

The purpose of the reseach – to analyze the memoir inheritance of general О. Grekovа, which cover the process of negotiations between the Entente and the Ukrainian Directory in 1919, to compare the official version of these events with the materials of General memoirs. The research methodology based on a comprehensive application of common scientific methods, on the principles of historicism, systematic and scientific. In writing the article, first of all, general scientific methods were used, namely analysis, synthesis, comparison, concretization, and partially systematic analysis. The scientific novelty is that for the first time a version of the negotiation process between the Directory and the French command in Odessa was presented through the eyes of a UNR Minister of Defense, who was directly involved in these negotiations, which made it possible to understand better the political situation of that time and the peculiarities of relations within this governing state body. On the basis of the memoirs, the dynamics of the negotiation process in the context of the changing international situation were traced, the place and role in the negotiations of the UNR Minister of Defense – General O.Grekov were determined. Author outlined the main reasons for the failure of Ukrainian delegations and summarized the thematic memoir material in terms of its informative value for historical science. Conclusions. The military-theoretical heritage of Olexander Grekov covers process of negotiations of the Directory with the French very structured and grounded, General presents materials in chronological order, makes an attempt to periodize the revolutionary events and state-building process in Ukraine. At the same time, state institutions, leading political figures are presented through the lens of their own, often too subjective, vision, and figures such as S. Petliura and P. Skoropadsky receive branding marks, alt hough this is justified. Thus, the governmental positions of O. Grekov and his brilliant military and legal education determined the nature of his memoirs.