Рецепція Ґете у російській літературі кінця XIX – початку XX століть.

Abstract

Дисертація присвячена рецепції Ґете у російській літературі кінця XIX – початку XX ст. Дослідження вперше дає можливість оцінити роль та місце Ґете в становленні естетики російського символізму й російської релігійної думки. Рецепція Ґете в російській літературі тієї пори значною мірою відбиває особливості й протиріччя російської літературної й суспільної думки та культурної ментальності, а переклади його творів на російську мову свідчать про прагнення переосмислити досвід минулого, наблизити Ґете до релігійно-філософських шукань епохи. Процес творчої та теоретичної рецепції Ґете був пов'язаний із внутрішньою еволюцією кожного з письменників-символістів, про яких йдеться у роботі. Вони зверталися до Ґете на різних етапах свого творчого шляху, писали про нього в літературно-критичних статтях і перекладали його твори, відгукуючись на ювілейні дати, статті своїх однодумців або опонентів, вели творчий діалог з попередниками та сучасниками.

Диссертация посвящена рецепции Гёте в русской литературе конца XIX – начала XX веков. Исследование впервые дает возможность оценить роль и место Гёте в становлении и развитии эстетики российского символизма и российской религиозной мысли. Рецепция Гёте в русской литературе той поры отражает особенности и противоречия русской литературной и общественной мысли, а переводы его произведений на русский язык свидетельствуют о стремлении переосмыслить опыт прошлого, приблизить Гёте к религиозно-философским поискам эпохи. Показано, что существенным для понимания специфики творческого восприятия Гёте является прежде всего отбор произведений для перевода, который был связан с собственными художественными исканиями и идейными стремлениями русских поэтов, у каждого из которых проявляются личные пристрастия, показывает формирование своеобразного облика Гёте–мистика, пророка, предвестника нового искусства и религии, которым, как известно, он не был. Перевод произведений Гёте, выполненный поэтами-символистами, свидетельствует об их стремлении адаптировать исходные тексты к собственной поэтической системе. Переведенные с немецкого, произведения входили в их творчески мир как составляющая часть, которой свойственная подобная оригинальным стихотворениям лексика и мотивы, а также специфический набор средств художественной выразительности. Нередко усложняя поэтическую структуру произведений Гёте, переводчики осознавали немецкого поэта своим предшественником в создании новой эстетики.

The thesis is devoted to the reception of Goethe in Russian literature at the end of the XIXth – beginning of the XXth century. The research gives an opportunity to appreciate the role and the place of Goethe in formation and development of Russian symbolism aesthetics and Russian religious thought. The reception of Goethe reflects contradictions and specifics of Russian literature and common society’s thought, translations of his works in Russian language show striving for rethinking experience of the past, approaching Goethe to Religious-philosophical epoch’s researches. The process of creative and theoretical reception of Goethe was connected with internal evolution of each poet, whose heritage is analyzed in the thesis. They addressed to Goethe on different stages of their development, wrote literary-critique articles, translated his works, and messaged cultural dialogues with the predecessors and contemporaries. Key words: reception, contacts, interaction, translation, complication, symbolic discourse, and myphologisation.