Відтворення лексичної неоднозначності в українських перекладах трагедії В. Шекспіра «Отелло» (версії В. Щербаненка, П. Куліша, І. Стешенко)

Abstract

У статті висвітлено особливості відтворення лексично неоднозначних мовних одиниць в українських перекладах трагедії В. Шекспіра «Отелло». Продемонстровано продуктивність застосування семіотичного методу, зокрема текстуального аналізу, з метою пошуку визначення характеру, способу вираження, а також перекладу лексично неоднозначних одиниць, що найчастіше реалізуються в текстовому просторі трагедії у вигляді метонімії. Задля відтворення лексичної неоднозначності в перекладі В. Щербаненко, П. Куліш, І. Стешенко вдаються до стилістичних компенсацій, прийомів конкретизації, лексико-семантичних і лексико-граматичних трансформацій.

В статье рассматриваются особенности перевода лексически неоднозначных единиц в украинских переводах трагедии В. Шекспира «Отелло». Подчеркивается продуктивность применения семиотического метода, в частности текстуального анализа, с целью поиска определения характера, способа выражения, а также перевода лексически неоднозначных единиц, которые чаще всего реализуются в тексте трагедии в виде метонимии. Для перевода лексической неоднозначности В. Щербаненко, П. Кулиш, И. Стешенко прибегают к стилистическим компенсациям, приемам конкретизации, лексико-семантическим и лексико-грамматическим трансформациям.

The article deals with translation of lexically ambiguous language units in Ukrainian versions of W. Shakespeare’s «The Tragedy of Othello, the Moor of Venice». Semiotiсs and textual analysis are considered as a valuable tool for searching and translating lexical ambiguity represented in the text of the tragedy by metonymy. While rendering metonymy V. Scherbanenko, P. Kulish and I. Steshenko resort to stylistic compensations, concretization techniques, lexical-semantic and lexical-grammatical translation transformations.