Антирелігійна кампанія в західноукраїнській сільській школі в умовах суспільних трансформацій 1944–1953 рр.

Abstract

Мета дослідження – системний аналіз форм, методів та засобів антирелігійного виховання у сільських школах Західної України упродовж 1944–1953 рр. Методологія дослідження базується на основоположних принципах наукового пізнання: історизму, системності та об’єктивності. Методи дослідження пов’язані з метою, об’єктом, предметом і науковими завданнями дослідження. Наукова новизна полягає у тому що на основі опрацювання широкого масиву спеціальної літератури, залучення й комплексного аналізу широкого кола джерел у публікації здійснено цілісне та всебічне дослідження атеїстичної кампанії з боку радянської влади у західноукраїнській сільській школі. Висновки. Таким чином, повернення радянської влади на територію Західної України серед іншого продовжило політику атеїстичної пропаганди у сільській школі розпочатої у 1939–1941 роках. Базуючись на рекомендаціях А. Луначарського та маючи попередній досвід атеїстичної кампанії 1920– 1930-х років, радянська влада у регіоні розпочала доволі активну кампанію антирелігійного виховання молоді. Основними провідниками цієї політики стали новоприбулі вчителі із східних регіонів СРСР та УРСР. Місцеві освітяни різними способами намагалися саботувати участь у подібних заходах. Чинником, котрий стримував активне поширення антирелігійної пропаганди у сільській школі виступало українське націоналістичне підпілля. Загалом, якщо на кінець 1940- х років часина сільської молоді підділася антирелігійним клич ас радянської влади, то вже на початку 1950-х років участь сільської молоді в активному релігійному житті зростає. Важливу роль у цьому відіграв чинник родини, де релігійні переконання старших родичів мали більший вплив на свідомість молоді ніж штучні шкільні антирелігійні гасла. Загалом проаналізований у публікації досвід радянської влади із проведення атеїстичної кампанії є важливим для розуміння сутності складних та суперечливих трансформаційних процесів духовного життя сільської молоді в умовах тоталітарного режиму. Вивчення такого досвіду дозволить уникнути багатьох помилок під час реалізації духовної політики сучасної України.

The purpose of the study is a systematic analysis of the forms, methods and means of anti-religious education in rural schools of Western Ukraine during 1944–1953. The methodology of the research is based on the fundamental principles of scientific knowledge: historicism, systemicity and objectivity. Methods of research are related to the purpose, object, subject and research tasks of the study. The scientific novelty consists in the fact that on the basis of working out a wide array of special literature, involving and comprehensive analysis of a wide range of sources in the publication, a comprehensive and comprehensive study of the atheistic campaign by the Soviet authorities in the West Ukrainian rural school was carried out. Conclusions Thus, the return of Soviet power to the territory of Western Ukraine, among other things, continued the policy of atheistic propaganda in the village school started in 1939–1941. Based on the recommendations of A. Lunacharsky and with the prior experience of the atheistic campaign of the 1920-s and 1930-s, the Soviet authorities in the region began a rather active campaign of anti-religious education of youth. The main leaders of this policy were newly arrived teachers from the eastern regions of the USSR and UkrSSR. Local educators tried to sabotage in such events in various ways. A Ukrainian nationalist underground acted as a factor inhibiting the active dissemination of anti-religious propaganda in rural schools. In general, if, at the end of the 1940-s, rural youth were exposed to the anti-religious call of the Soviet regime, then in the early 1950-s, the participation of rural youth in active religious life was increasing. An important factor in this was played by the family factor, where the religious beliefs of older relatives had a greater impact on the consciousness of young people than artificial school antireligious slogans. In general, the publication of the Soviet experience of an atheistic campaign is important for understanding the essence of the complex and contradictory transformational processes of the spiritual life of rural youth under conditions of a totalitarian regime. Studying such an experience will avoid a lot of prayer during the implementation of the spiritual policy of modern Ukraine.