Підготовка майбутнього вчителя до професійної саморегуляції в процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Abstract

У дисертації визначено поняття „професійна саморегуляція вчителя”, описано її структуру та функції, методи, критерії та показники рівнів сформованості мотиваційного, теоретичного та процесуального компонентів готовності майбутнього педагога до досліджуваного феномена. Обґрунтовано та розроблено модель підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції в процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка корелює із структурою професійної саморегуляції вчителя і відображає взаємодію її основних компонентів (мотиваційного, рефлексивного, емоційно-вольового та діяльнісного). Обґрунтовано та експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх педагогів до професійної саморегуляції, описано методи, форми та засоби підготовки. Здійснено аналіз ефективності запропонованої технології та перевірено результати формувального експерименту за допомогою методів математичної статистики. Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції.

В ходе диссертационного исследования впервые системно описана профессиональная саморегуляция учителя как интегративная личностная характеристика. Разработана модель структуры ПСРУ, которая состоит из компонентов (мотивационного, рефлексивного, эмоционально-волевого и деятельностного), функций (аксиологической, планирования и прогноза, самосубъектного влияния, корректирования), методов (самопрогнозирования, самоанализа, самооценки, самоконтроля, самокоррекции, самоубеждения, самоприказа, физической нагрузки, релаксации) и факторов формирования (социума и воли). Готовность будущих педагогов к профессиональной саморегуляции предполагает развитие трех компонентов: мотивационного, теоретического и процессуального. Выявленные компоненты позволили определить соответствующие критерии и показатели готовности студентов к ее осуществлению, с помощью которых описаны три ее уровня: низкий, средний и высокий. Если профессиональная саморегуляция на низком уровне, учитель приспосабливается к обстоятельствам и отношениям; его деятельность пассивная, профессиональная саморегуляция проявляется как реагирование на влияние внешней среды, практический опыт и знания не формируются в осознанною систему.

The object of researching is professional self-regulation, as a part pedagogical activity, and professional preparation of future pedagogues. The thesis define the essence of the term „teachers professional self-regulation”, its structure and functions, criteria and indices of the level of formation of motivating, theoretical and practical components of the intending professional’s readiness for the phenomenon under investigation. The dissertation is devoted to pedagogical ways of forming of the ability to professional self-regulation of future pedagogues and the issues of implementation them of the relevant behaviour strategy in the complicated educational situations depending on the formed level of general ability for professional self-regulation. The notion of conscious professional self-regulation as whole demands the knowledge of its principal structure as regulative informative process. The thesis gives a scientific grounding of the model and a training technology, theoretical principles of mechanism of professional self-regulation functioning and development and psychology training for forming of the ability to professional self-regulation of future teachers. It includes psycho-technologies that intensify positive outlook on the world, diligence, confidence, and life activeness.