Українське письменство в російській науковій свідомості 70 90 х років ХІХ століття.

Abstract

У дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено спробу по-новому проаналізувати рецепцію української літератури у російській літературознавчій науці у 70 90 х роках ХІХ століття на матеріалах тогочасних авторитетних російськомовних періодичних видань. У роботі експліковано поняття самобутності українського письменства в російській науковій думці окресленого періоду, фіксуються типові семантеми тих учених, які захищали й обстоювали або проблематизували права і перспективи українства щодо самобутності. У дисертації відбито переосмислення методології дослідження українсько-російських літературних зв’язків, наголошено ретроспективні і хронологічно віддалені проекції такого дослідження, а також нові методологічні акценти. Текстуальний матеріал (критичний та художній) унаочнив відтінки складних колізій, конфігурацію і логіку процесів, що стають тепер предметом уваги та оцінок з погляду компаративістики. Розмаїття ситуацій, багатокультурність кожної з них акумулювали такий концепт, як дискурс української самодостатності в органічному зв’язку з поняттям національної ідентичності.

Диссертация является первым новым в украинском литературоведении комплексным исследованием проблемы русско-украинских литературных связей 70–90 х годов ХІХ века на материалах авторитетных русскоязычных периодических изданий того времени. Актуальность темы диссертации обусловлена необходимостью рецепции украинской литературы в русском обществе, поскольку трактовка украинско-русских отношений только как «дружественных», «братских», распространенная в бывшем СССР, не была объективной. Поэтому цель работы заключается в аналитико-синтетическом исследовании проблемы рецепции украинской литературы в русском литературоведении 70 90 х годов ХІХ века. В работе эксплицировано понятие самобытности украинской письменности в русском научном мышлении определенного периода, прослеживается изменение смысловых функций и представлена логическая перспектива в функционировании лексем/понятий (терминов) концепции украинофильство-украинство-украиноведение. Фиксируются типические семантемы тех ученых, которые защищали и отстаивали либо же проблематизировали права и перспективы украинства относительно самобытности на материалах русскоязычных изданий, и в первую очередь тех, которые относились к исследованиям украинской этнографии.

The dissertation is the first complex research of Ukrainian literature reception in Russian literary studies in 70-90s of 19th century on materials of authoritative Russian-speaking periodicals of that time. There was explicated the concept of self-sufficiency of Ukrainian literary creativity in Russian philology of that time. There were fixed the typical semantemes of those scholars who defended or made problematical the rights and prospects of Ukraine concerning self-sufficiency. In the dissertation an attempt to rethink methodology of research of Ukrainian-Russian literary communications is undertaken, the retrospective and chronologically distant projections of such research and also new methodological accents are underlined. The textual material (critical and artistic) has demonstrated the shades of complicated collisions, a configuration and logic of processes that become now a subject of attention and estimations from the point of view of comparative literary studies. The diversity and multiculturalism of situations accumulated the discourse of Ukrainian self-sufficiency in integral connection with the concept of national identity.