Карнавальна поетика та жанрові особливості міжвоєнної експериментальної прози Майка Йогансена та Вітольда Ґомбровича (на матеріалі романів "Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших" і "Фердидурке").

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню елементів карнавальної поетики у дебютних романах М. Йогансена та В. Ґомбровича, розглянутих як зразки міжвоєнної експериментальної прози. На основі засадничих положень теорії карнавалізації та меніпеї М. Бахтіна простежуються особливості функціонування та трансформації у новому контексті карнавальних тем, мотивів і óбразів (еротичних, гастрономічних, скатологічних, óбразів гротескного тіла та смерті), а також більших композиційних блоків — карнавальних схем "увінчання / розвінчання карнавального короля" та "профанного героя у невідповідних обставинах". Зіставлені тексти українського та польського письменників з жанровим каноном меніпеї, уточнені причини звернення митців до традиції карнавалізованої літератури, окреслені соціально-політичні та історико-літературні контексти оприсутнення романів.

В диссертации исследуются дебютные романы Майка Йогансена и Витольда Гомбровича в проэкции теории карнавализаци. Теория карнавализации и мениппеи М. Бахтина рассматривается как интерпретационная модель, используемая в сравнительных исследованиях литературных явлений в генологическом, тематологическом и интертекстуальном аспектах. Множество текстов периода между двух мировых войн зиждится на художественном эксперименте; им характерны черты мениппейного канона (профанирующие механизмы, фантастика, неожиданные сопряжения, гиперболизации и др.). Яркими образцами этого типа карнавализированного эксперимента являются романы М.Йогансена и В. Гомбровича.

The investigation deals with the research of elements of carnival poetics in debut novels by M. Yohanssen and W.Gombrowitch, taken as examples of the experimental prose of the period between two wars. Basing on main positions of carnivalization and menippea theory by M. Bakhtin, the peculiarities of functioning and transformation in the new context of carnival themes, motives and images (erotic, gastronomical, scatologique, images of grotesque body and death) are traced. Also compositional blocks – carnival schemes of "crowning / dethronement of carnival king" and "profane hero in inappropriate situations" are analyzed. The texts by Ukrainian and Polish writers are compared with genre canon of menippea. The reasons of artists' appeal to carnival literature traditions are specified; socially-political and historical-literary contexts of novels creation are defined.