Курдський сепаратизм: причини та наслідки

Abstract

У процесі написання статті розкрито поняття «курдський сепаратизм», висвітлено особливості виникнення сепаратизму курдів в Ірані, Іраку, Туреччині та Сирії, його причини, форми прояву, осередки поширення; розглянуто можливі наслідки курдського сепаратизму. Виявленоо, що проблема курдського сепаратизму вважається основною загрозою стабільності на Близькому Сході, а сепаратизм курдів є головним внутрішнім питанням для Ірану, Іраку, Сирії та Туреччини, що може спричинити дестабілізацію в цих країнах і навіть крах деяких з них. Його наслідки можуть мати відгомін у всій Азії, активізуючи відцентрові процеси у багатьох інших азійських країнах та спричиняючи появу нових державних структур на карті регіону, а також напругу в Європі, для багатьох країн якої проблема сепаратизму є дуже актуальною. Встановлено, що сепаратизм курдів виник в силу етнічних відмінностей серед населення країн, в яких вони живуть, а також через неправильну політику щодо курдів, а саме пригнічення та дискримінацію курдського народу, його культури, мови та традицій урядами цих країн. Також простежується вплив історичних та зовнішніх політичних факторів. За формою прояву сепаратизм курдів можна оцінити як сецесійний. Хоча в націоналістичних колах переслідують ідею утворення Великого незалежного Курдистану як єдиної держави шляхом об’єднання заселених етнічними курдами сусідніх територій Туреччини, Ірану, Іраку та Сирії, однак через існування внутрішніх суперечностей та блокування регіональними державами прагнення до незалежності, курдів більше влаштовують ширші права та автономія в країнах, де вони зараз живуть і за що борються з урядами цих країн, з можливим подальшим формуванням національних держав. Курдський етнічний сепаратизм в усіх досліджуваних країнах активний за інтенсивністю та небезпечний за своїми наслідками, оскільки часто супроводжується збройними конфліктами та людськими жертвами. На сьогоднішній день для боротьби з сепаратизмом курдів уряди використовують, переважно, силові методи, хоча це не вирішує проблему. Загалом, ефективні методи боротьби з етнічним та релігійним сепаратизмом важко знайти, тому що, як зауважив політолог Вадим Карасьов, такий сепаратизм «дуже важко вилікувати».

Статья посвящена изучению проблемы курдского сепаратизма, который считается главной угрозой стабильности на Ближнем Востоке. Курдский сепаратизм является главной внутренней проблемой для Ирана, Ирака, Сирии и Турции, которая может вызвать дестабилизацию в этих странах и даже крах некоторых из них. Его последствия могут отразиться на всей Азии, активизируя центробежные процессы во многих других азиатских странах и вызывая появление новых государственных структур на карте региона, а также вызывая напряженность в Европе, для которой проблема сепаратизма тоже актуальна. Сепаратизм курдов возник из-за этнических различий среди населения стран, в которых они живут, а также из-за неправильной политики в отношении курдов, а именно из-за угнетения и дискриминации курдского народа, его культуры, языка и традиций внутри этих стран. Также прослеживается влияние исторических и внешних факторов. Сепаратизм курдов в большей мере проявляется в виде автономии с последующим возможным отделением и формированием единственного курдского государства - Курдистана. Хотя в националистических кругах идея формирования Великого Независимого Курдистана как единого государства в пределах населенных курдами соседних территорий Турции, Ирана, Ирака и Сирии и продвигается, однако из-за существования внутренних противоречий и блокадаы региональными государствами их стремления к независимости, курды пока удовлетворены более широкими правами и автономией в странах, где они живут сейчас, и за что они борются с правительствами этих стран, с возможным дальнейшим формированием национальных государств. Этнический сепаратизм курдов во всех исследованных странах является активным и опасным по своим последствиям, поскольку он часто сопровождается вооруженными конфликтами и человеческими жертвами. На сегодняшний день для борьбы с сепаратизмом курдов правительства используют в основном силовые методы, хотя это не решает проблему. В целом, трудно найти эффективные методы борьбы с этническим и религиозным сепаратизмом, потому что, как отметил политолог Вадим Карасев, такой сепаратизм «очень трудно вылечить».

Separatism is one of the most difficult problems in the world today. Its manifestations of varying degrees of activity can be traced in virtually every part of the world and can cause political instability within individual states, the formation of new state formations and, worst of all, the emergence of protracted armed conflicts, measured by hundreds of human casualties. One of the problems of separatism in Southwest Asia has to do with the Kurds - an ancient people living mainly in Turkey (up to 20 million), Iran (up to 12 million), Iraq (up to 8 million), in northeast Syria (up to 3 million). Kurds also live in Azerbaijan, Georgia, Armenia, Turkmenistan, Kazakhstan, up to 2.5 million Kurds live in the US and European countries where Kurdish communities exist. They speak their own Kurdish language, which is a Indo-European language family, and are overwhelmingly Sunni Muslim. There are also Shi'a Muslims, Yezidis, Alevis, Christians among the Kurds, but there are far fewer of them. The article is devoted to the elucidation of the problem of Kurdish separatism, which is considered the main threat to stability in the Middle East. Kurdish separatism is a major domestic issue for Iran, Iraq, Syria and Turkey, which may cause destabilization in these countries and even the collapse of some of them. Its effects may have echoes throughout Asia, activating centrifugal processes in many other Asian countries, and triggering the emergence of new state structures on the Asian map, as well as causing tensions in Europe, to which the problem of separatism is also relevant. The separatism of the Kurds arose because of the ethnic differences among the populations of the countries in which they live, and also because of the wrong policy towards the Kurds, namely the oppression and discrimination of the Kurdish people, their culture, language and traditions within these countries. It also traces the influence of historical and external factors. In the form of manifestation, separatism of the Kurds can be estimated as secessional. Although in the nationalist circles the idea of the formation of the Great Independent Kurdistan as a united state is pursued through the alliance of the inhabited by the divided Kurdish ethnic group the neighbouring territories of Turkey, Iran, Iraq and Syria, due to the existence of internal contradictions and the blockade by the regional powers of their desire for independence, the Kurds are more satisfied with wider rights and autonomy within the countries where they live now and what they fight with the governments of these countries for, with the possible further formation of national states. Kurdish ethnic separatism in all the researched countries is active in intensity and dangerous in its consequences, because it is often accompanied by armed conflicts and human casualties. To date, to combat the separatism of the Kurds, governments use mainly militant methods, although this does not solve the problem. In general, effective methods in combating ethnic and religious separatism are hard to find, because, as political scientist Vadim Karasyov remarked in one of his speeches, such separatism «is very difficult to cure».